Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Агоп Мелконянболг Агоп МелконянІм я при народженніАгоп Мъгърдич МелконянНародився10 березня 1949 1949 03 10 Бу

Агоп Мелконян

Агоп Мелконян

Агоп Мелконян
болг. Агоп Мелконян
image
Ім'я при народженніАгоп Мъгърдич Мелконян
Народився10 березня 1949(1949-03-10)
Бургас
Помер24 липня 2006(2006-07-24) (57 років)
Софія
·лейкоз
ПохованняБургас
Громадянствоimage Болгарія
Діяльністьпрозаїк, поет, драматург, публіцист
ЗакладСофійський університет Святого Климента Охридського
Мова творівболгарська
Роки активності1968–2006
Напрямокпроза
Жанрфантастичний роман, повість, оповідання, переклад, публіцистика
Magnum opus
ПреміїПремія «Гравітон»
image Агоп Мелконян у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мелконян.

Агоп Магардич Мелконян (болг. Агоп Мъгърдич Мелконян, 10 березня 1949(19490310), Бургас — пом.24 липня 2006, Софія) — болгарський прозаїк, письменник-фантаст, поет, перекладач, автор науково-популярних публікацій та видавець вірменського походження. Перший лауреат болгарської національної премії в галузі фантастики «Гравітон» у 1991 році.

Біографія

Агоп Мелконян народився у Бургасі у вірменській сім'ї. Початкову освіту майбутній письменник отримав у Бургаському вірменському училищі, пізніше навчався в електротехнікумі в Бургасі. Агоп Мелконян отримав дві вищі освіти — спочатку в Політехнічному університеті в 1974 році за спеціальністю інженера-машинобудівника, другу вищу освіту отримав у Софійському університеті на факультеті журналістики в 1977 році.

У літературі Агоп Мелконян дебютував у 1968 році як поет. Під час навчання в університеті писав п'єси, які пізніше неодноразово ставились у болгарських театрах, а також співпрацював із рядом болгарських періодичних видань. З 1972 році став постійним автором тижневика «Орбита», за час роботи в якому опублікував близько 4000 статей наукової та технічної тематики, у тому числі про найновіші відкриття в галузі фізики, техніки та астрономії. Також Агоп Мелконян написав чотири науково-популярні книги і сценарії десяти науково-популярних фільмів. У 1992 році Мелконян звільнився із журналу, та став професійним письменником. Окрім того, Агоп Мелконян став одним із засновників кафедри вірменистики Софійського університету, де він викладав вірменську філологію. Він також займався перекладами вірменської поезії на болгарську мову, проводив дослідження вірменської літератури, брав участь у підготовці видань «Вірменські художники в Болгарії, 1897—1997» («Арменски художници в България, 1897—1997», 1997), «Вірменська лірика» («Арменска лирика», 2001), «Вірменська література V—XVIII століть» («Арменска литература V—XVIII век», 2001) та «Вірменські ікони» («Арменски икони», 2001). Агоп Мелконян перекладав на болгарську мову також твори Едгара По, Фредерика Брауна, братів Стругацьких, Кіра Буличова. Мелконян був членом Союзу болгарських журналістів, Співдружності болгарських письменників та Міжнародної організації журналістів.

У 1979 році Агоп Мелконян став одним із засновників книжкової серії фантастики «Библиотека „Галактика“» варненського видавництва «Георги Бакалов», та був членом її редколегії до 1990 року. У 1990 році він став головним редактором та видавцем журналу фантастики «Омега», а в 1997 році заснував ще один фантастичний журнал — «Върколак» (який з 1999 року має назву «Зона F»). Агоп Мелконян був укладачем кількох антологій болгарської фантастики, а з 1993 року він став власником видавництва «Ерато-Арт», яке спеціалізувалося на класичній поезії.

Творчість

Як автор фантастики, Агоп Мелконян дебютував у 1972 році оповіданням «Найдовший сміх» (болг. Най-дългият смях). У 1980 році вийшов перший збірник фантастичних повістей та оповідань автора «Пам'ять про світ» (болг. Спомен за света). У 1984 році Агоп Мелконян видав п'єсу «Антиутопія» (болг. Антиутопия), яка стала першою науково-фантастичною п'єсою болгарською мовою. у 1989 році Мелконян написав свій єдиний науково-фантастичний роман «Смерть у мушлі» (болг. Смърт в раковината). У ньому йдеться про підкорення людства штучними людьми, які здатні до розмноження, та які могли вилучати зі свідомості звичайних людей. які їх і сворили, здатність до творчого мислення. На початку 90-х років ХХ століття, вже після ліквідації в Болгарії соціалістичного ладу, роман вже був надрукований у одному з болгарських видавництв, проте за наказом якихось невідомих чиновників майже весь наклад книги був знищений, і не надійшов у вільний продаж. Натепер примірники цього роману є бібліографічною рідкістю.

Частина літературних критиків, зокрема український літературний критик-фантастикознавець Віталий Карацупа відзначає тонкий психологізм та бездоганний стиль фантастики Мелконяна, яка має ознаки філософської, та якій сам автор надавав форму притчі. Твори Агопа Мелконяна перекладені на 65 мов, зокрема й на українську.

Особисте життя

Агоп Мелконян був одружений та мав двох синів.

Смерть

Останні роки життя Агоп Мелконян жив у Софії. Помер письменник 24 липня 2006 року в Софії від лейкозу. Похований Агоп Мелконян у своєму рідному місті Бургас.

Нагороди і відзнаки

У 1991 році Агоп Мелконян першим серед болгарських письменників отримав національну премію в галузі фантастики «Гравітон». У 2006 році він номінувався на звання кращого письменника-фантаста європи на конгресі «Єврокон—2006» у Києві. Після його смерті його іменем названа одна з вулиць Бургаса. У вересні 2006 року Агопу Мелконяну було посмертно присвоєно звання почесного громадянина Бургаса.

З 2012 року в Болгарії проводиться конкурс оповідань імені Агопа Мелконяна.

  • image
    Будинок Агопа Мелконяня в Бургасі
  • image
    Дошка пам'яті на честь Агопа Мелконяна

Твори

Збірки

  • 1980 — «Спомен за света»
  • 1983 — «Греховно и неприкосновено»
  • 1987 — «Via Dolorosa»
  • 1999 — «Сенки от плът»
  • 2004 — «Суматоха за душите»
  • 2007 — «…територия, недокосната от позори» (збірка віршів)
  • 2009 — «Нагоре по стъпалата към Бога» (посмертно)

Роман

  • 1994 —

Повісті

  • 1980 — «Спомен за света»
  • 1983 — «Бедни мой, Бернардие»
  • 1983 — «Греховно и неприкосновено»
  • 1987 — «Убийство в Ню Бабилон»

П'єси

  • 1984 — «Антиутопия»
  • 1986 «Небесни сфери»
  • 1987 «Спектакъл без край»
  • 1990 «Страхът живее в нас»

Примітки

  1. Мария Атанасова. (10 марта 2014). Имена и события: Писатель-фантаст Агоп Мелконян. Radio Bulgaria. Процитовано 5 квітня 2016. (рос.)
  2. Агоп Мелконян [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.] (болг.)
  3. Гравитон [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Агоп Мелконян. Мортилия. — . — № 9. (рос.)
  5. . Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 27 лютого 2022.
  6. . Єврокон-2006. 13 квітня 2006. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 5 квітня 2015. (англ.)
  7. (болг.). Общински съвет Бургас. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.

Посилання

  • Мелконян Агоп Магардыч [ 3 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Агоп Мелконян [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Агоп Мелконян на сайті fantlab.ru [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Agop Melkonyanbolg Agop MelkonyanIm ya pri narodzhenniAgop Mgrdich MelkonyanNarodivsya10 bereznya 1949 1949 03 10 BurgasPomer24 lipnya 2006 2006 07 24 57 rokiv Sofiya lejkozPohovannyaBurgasGromadyanstvo BolgariyaDiyalnistprozayik poet dramaturg publicistZakladSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoMova tvorivbolgarskaRoki aktivnosti1968 2006NapryamokprozaZhanrfantastichnij roman povist opovidannya pereklad publicistikaMagnum opusPremiyiPremiya Graviton Agop Melkonyan u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Melkonyan Agop Magardich Melkonyan bolg Agop Mgrdich Melkonyan 10 bereznya 1949 19490310 Burgas pom 24 lipnya 2006 Sofiya bolgarskij prozayik pismennik fantast poet perekladach avtor naukovo populyarnih publikacij ta vidavec virmenskogo pohodzhennya Pershij laureat bolgarskoyi nacionalnoyi premiyi v galuzi fantastiki Graviton u 1991 roci BiografiyaAgop Melkonyan narodivsya u Burgasi u virmenskij sim yi Pochatkovu osvitu majbutnij pismennik otrimav u Burgaskomu virmenskomu uchilishi piznishe navchavsya v elektrotehnikumi v Burgasi Agop Melkonyan otrimav dvi vishi osviti spochatku v Politehnichnomu universiteti v 1974 roci za specialnistyu inzhenera mashinobudivnika drugu vishu osvitu otrimav u Sofijskomu universiteti na fakulteti zhurnalistiki v 1977 roci U literaturi Agop Melkonyan debyutuvav u 1968 roci yak poet Pid chas navchannya v universiteti pisav p yesi yaki piznishe neodnorazovo stavilis u bolgarskih teatrah a takozh spivpracyuvav iz ryadom bolgarskih periodichnih vidan Z 1972 roci stav postijnim avtorom tizhnevika Orbita za chas roboti v yakomu opublikuvav blizko 4000 statej naukovoyi ta tehnichnoyi tematiki u tomu chisli pro najnovishi vidkrittya v galuzi fiziki tehniki ta astronomiyi Takozh Agop Melkonyan napisav chotiri naukovo populyarni knigi i scenariyi desyati naukovo populyarnih filmiv U 1992 roci Melkonyan zvilnivsya iz zhurnalu ta stav profesijnim pismennikom Okrim togo Agop Melkonyan stav odnim iz zasnovnikiv kafedri virmenistiki Sofijskogo universitetu de vin vikladav virmensku filologiyu Vin takozh zajmavsya perekladami virmenskoyi poeziyi na bolgarsku movu provodiv doslidzhennya virmenskoyi literaturi brav uchast u pidgotovci vidan Virmenski hudozhniki v Bolgariyi 1897 1997 Armenski hudozhnici v Blgariya 1897 1997 1997 Virmenska lirika Armenska lirika 2001 Virmenska literatura V XVIII stolit Armenska literatura V XVIII vek 2001 ta Virmenski ikoni Armenski ikoni 2001 Agop Melkonyan perekladav na bolgarsku movu takozh tvori Edgara Po Frederika Brauna brativ Strugackih Kira Bulichova Melkonyan buv chlenom Soyuzu bolgarskih zhurnalistiv Spivdruzhnosti bolgarskih pismennikiv ta Mizhnarodnoyi organizaciyi zhurnalistiv U 1979 roci Agop Melkonyan stav odnim iz zasnovnikiv knizhkovoyi seriyi fantastiki Biblioteka Galaktika varnenskogo vidavnictva Georgi Bakalov ta buv chlenom yiyi redkolegiyi do 1990 roku U 1990 roci vin stav golovnim redaktorom ta vidavcem zhurnalu fantastiki Omega a v 1997 roci zasnuvav she odin fantastichnij zhurnal Vrkolak yakij z 1999 roku maye nazvu Zona F Agop Melkonyan buv ukladachem kilkoh antologij bolgarskoyi fantastiki a z 1993 roku vin stav vlasnikom vidavnictva Erato Art yake specializuvalosya na klasichnij poeziyi TvorchistYak avtor fantastiki Agop Melkonyan debyutuvav u 1972 roci opovidannyam Najdovshij smih bolg Naj dlgiyat smyah U 1980 roci vijshov pershij zbirnik fantastichnih povistej ta opovidan avtora Pam yat pro svit bolg Spomen za sveta U 1984 roci Agop Melkonyan vidav p yesu Antiutopiya bolg Antiutopiya yaka stala pershoyu naukovo fantastichnoyu p yesoyu bolgarskoyu movoyu u 1989 roci Melkonyan napisav svij yedinij naukovo fantastichnij roman Smert u mushli bolg Smrt v rakovinata U nomu jdetsya pro pidkorennya lyudstva shtuchnimi lyudmi yaki zdatni do rozmnozhennya ta yaki mogli viluchati zi svidomosti zvichajnih lyudej yaki yih i svorili zdatnist do tvorchogo mislennya Na pochatku 90 h rokiv HH stolittya vzhe pislya likvidaciyi v Bolgariyi socialistichnogo ladu roman vzhe buv nadrukovanij u odnomu z bolgarskih vidavnictv prote za nakazom yakihos nevidomih chinovnikiv majzhe ves naklad knigi buv znishenij i ne nadijshov u vilnij prodazh Nateper primirniki cogo romanu ye bibliografichnoyu ridkistyu Chastina literaturnih kritikiv zokrema ukrayinskij literaturnij kritik fantastikoznavec Vitalij Karacupa vidznachaye tonkij psihologizm ta bezdogannij stil fantastiki Melkonyana yaka maye oznaki filosofskoyi ta yakij sam avtor nadavav formu pritchi Tvori Agopa Melkonyana perekladeni na 65 mov zokrema j na ukrayinsku Osobiste zhittyaAgop Melkonyan buv odruzhenij ta mav dvoh siniv SmertOstanni roki zhittya Agop Melkonyan zhiv u Sofiyi Pomer pismennik 24 lipnya 2006 roku v Sofiyi vid lejkozu Pohovanij Agop Melkonyan u svoyemu ridnomu misti Burgas Nagorodi i vidznakiU 1991 roci Agop Melkonyan pershim sered bolgarskih pismennikiv otrimav nacionalnu premiyu v galuzi fantastiki Graviton U 2006 roci vin nominuvavsya na zvannya krashogo pismennika fantasta yevropi na kongresi Yevrokon 2006 u Kiyevi Pislya jogo smerti jogo imenem nazvana odna z vulic Burgasa U veresni 2006 roku Agopu Melkonyanu bulo posmertno prisvoyeno zvannya pochesnogo gromadyanina Burgasa Z 2012 roku v Bolgariyi provoditsya konkurs opovidan imeni Agopa Melkonyana Budinok Agopa Melkonyanya v Burgasi Doshka pam yati na chest Agopa MelkonyanaTvoriZbirki 1980 Spomen za sveta 1983 Grehovno i neprikosnoveno 1987 Via Dolorosa 1999 Senki ot plt 2004 Sumatoha za dushite 2007 teritoriya nedokosnata ot pozori zbirka virshiv 2009 Nagore po stpalata km Boga posmertno Roman 1994 Povisti 1980 Spomen za sveta 1983 Bedni moj Bernardie 1983 Grehovno i neprikosnoveno 1987 Ubijstvo v Nyu Babilon P yesi 1984 Antiutopiya 1986 Nebesni sferi 1987 Spektakl bez kraj 1990 Straht zhivee v nas PrimitkiMariya Atanasova 10 marta 2014 Imena i sobytiya Pisatel fantast Agop Melkonyan Radio Bulgaria Procitovano 5 kvitnya 2016 ros Agop Melkonyan 10 kvitnya 2018 u Wayback Machine bolg Graviton 24 lyutogo 2022 u Wayback Machine ros Agop Melkonyan Mortiliya 9 ros Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 27 lyutogo 2022 Yevrokon 2006 13 kvitnya 2006 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2016 Procitovano 5 kvitnya 2015 angl bolg Obshinski svet Burgas Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 PosilannyaMelkonyan Agop Magardych 3 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Agop Melkonyan 10 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Agop Melkonyan na sajti fantlab ru 5 lipnya 2017 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ