У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ахтопол Агатополь вітрильний 60 гарматний фрегат Чорноморського фло

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ахтопол.

«Агатополь» — вітрильний 60-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на згадку про захоплення російськими військами міста-фортеці Агатополь.

«Агатополь»
Історія

Російська імперія
Власник:	Чорноморський флот Російської імперії
Будівник:	Миколаївське адміралтейство
Закладений:	6 вересня 1833
Спуск на воду:	11 листопада 1834
Списаний:	1853
Доля:	Розібраний у 1853 році
Основні характеристики
Тип:	фрегат
Довжина:	52,2 м
Ширина:	13,6 м
Осадка:	7,2 м

Озброєння:	60 гармат

Історія

Закладений у Миколаєві 6 вересня 1833 року, після спуску на воду 11 листопада 1834 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російськї імперії.

У квітні 1837 року брав участь у перекиданні 13-ї піхотної дивізії з Одеси до Севастополя. У складі ескадр віцеадмірала М. П. Лазарєва, контр-адмірала і контр-адмірала брав участь у створенні Кавказької укріпленої берегової лінії, висаджуючи десанти, що закріпилися на мисі Адлер, в гирлах річок Туапсе, Шапсухо, Субаші, Псезуапе та в Цемеській затоці.

У квітні 1840 року доставив із Севастополя поповнення для гарнізону Новоросійська. З 8 по 11 жовтня 1841 року, у складі ескадри контр-адмірала М. М. Станюковича, підтримував вогнем просування сухопутних військ під командуванням генерала І. Р. Анрепа від Адлера до Сочі. Фрегат йшов спільно з лінійним кораблем «Трьох Ієрархів» на буксирі у пароплавів , і . Судна рухалися попереду сухопутних військ на відстані близько кілометра від них. Коли на березі з'являвся великий завал, пароплави підводили близько до берега корабель і фрегат, які артилерійським вогнем руйнували завали і вибивали звідти противника. Після цього кораблі продовжували рух уперед.

У складі ескадр перебував у практичних плаваннях у Чорному морі в 1840, 1842, 1844—1848 роках.

У 1853 році був списаний і розібраний.

Командири

(1835—1836);
(1837—1838);
П. І. Касторф (1839);
(1840—1842);
И. Г. Арищенко (1844—1845);
Є. П. Манганарі (1846—1848).

Примітки

Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
Николаевский хронограф: ноябрь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 4 березня 2024.
Сирый, С. П. Адмирал Михаил Петрович Лазарев (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2013. Процитовано 4 березня 2024.
Список кораблей и судов, построенных на Николаевском адмиралтействе (рос.). Центральная городская библиотека для детей имени Шуры Кобера и Вити Хоменко. Процитовано 4 березня 2024.

Література

Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с.
Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — .
Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — .

[1] Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.

[2] Николаевский хронограф: ноябрь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 4 березня 2024.

[lasarev-3] Сирый, С. П. Адмирал Михаил Петрович Лазарев (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2013. Процитовано 4 березня 2024.

[4] Список кораблей и судов, построенных на Николаевском адмиралтействе (рос.). Центральная городская библиотека для детей имени Шуры Кобера и Вити Хоменко. Процитовано 4 березня 2024.