Ієродиякон від (грец. ἱερο — священний та διάκονος — служитель), давньоруське «чорний диякон» — православний чернець у сані диякона. Старший в монастирі ієродиякон називається архідияконом.
Сан ієродиякона отримується через спільне для всіх дияконів Таїнство Священства першого ступеня — диякон, при умові, що кандидат перед отриманням зазначеного Таїнства мав чернечий постриг.
Диякон може прийняти чернецтво і стати ієродияконом якщо він:
- целібат, тобто — холостяк, ніколи не був у шлюбі,
- овдовів,
- розлучився зі своєю дружиною за обопільною згодою.
За благодаттю служіння і можливостями допомагати священникові при здійсненні таїнств, ієродиякон і диякон рівні. На відміну від диякона, при повному облаченні ієродиякон носить чорну камилавку, а в офіційній обстановці — клобук. Перші диякони з'явилися вже в апостольскі часи, а чернецтво сформувалося лише в IV столітті. Однак аж до V століття, а місцями навіть до VII століття, монахи уникали священного сану, в тому числі і дияконського.
«Ієродияконами» йменуються «мантійні ченці» в дияконському сані. «Рясофорних дияконів» теж називають «ієродияконами», в залежності від місцевих звичаїв. «Ієросхидияконами» або називаються диякони в схимі. Згідно з церковними звичаями, до всіх ієродияконів належить шанобливо звертатися зі словами: «Ваше Преподобіє!»". За старанне служіння Богу і людям, ієродияконові можуть урочисто вручити особливі пам'ятні та ювілейні подячні грамоти, церковні ордени медалі, а також його можуть нагородити правом носіння поза богослужінням подвійного ораря, а потім возведенням у сан архідиякона. Однак, треба зважити на те, що дияконське служіння часто сприймається лише як тимчасовий і проміжний рівень, бо молодих ієродияконів досить швидко висвячують на пресвітера (ієрея), після чого вони стають вже ієромонахами.
Примітки
- (рос.) Иеродиакон [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] // «Азбука веры», интернет-портал.
- (рос.) Єпископ Марк (Головков). Церковний протокол. Правила звернення й переписки. [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- (рос.) Заозерський Н., О диаконах [ 29 листопада 2006 у Wayback Machine.] // Богословський вісник МДА, вересень 1892.
- Иеродиакон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIIIa. — С. 648. (рос. дореф.)
- (рос.) «Иеродиакон [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]» // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 3-е изд. — СПб.: Типография , 1880—1882. — Т.2. — С.161-162.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет