Історія архітектури

Історія архітектури — наука, що досліджує (функціональний), конструктивний та естетичний розвиток архітектури в часі та просторі відповідно до соціальних потреб та науково-технічних умов.

Заборонене місто в центрі Пекіну, головний палацовий комплекс китайських імператорів з XV по початок XX століття. Малюнок (Мінської епохи).

Історія архітектури охоплює вивчення закономірностей розвитку архітектури в зв'язку з загальними закономірностями історичного процесу, історією культури та суспільства.

Історія архітектури є окремою самостійною наукою, одночасно історичного та теоретичного профілю. Ця її особливість обумовлена ​​специфікою предмета — історії виникнення і розвитку архітектури, теоретичних знань про архітектуру, архітектурної мови, архітектурної композиції, а також спостереження таких спільних рис і ознак архітектури певного часу і місця, які дозволяють виділити архітектурні стилі.

Див. також

• Теорія архітектури

Джерела

• Історія архітектури: навч. посібник в 3 ч. Ч. 1: Стародавній світ та середньовіччя / Солярська І. О., Васильченко В. І., Авдєєва М. С., Авдєєва Н. Ю. – К. : Освіта України, 2012. – 300 с.
• Історія архітектури: навч. посібник в 3 ч. Ч. 2: Історія української архітектури / Васильченко В. І., Авдєєва М. С., Солярська І. О, Авдєєва Н. Ю. – К. : Освіта України, 2012. – 300 с.
• Історія архітектури : в 3 ч. : навч. посіб. для студ. архітектур. спец. вищ. навч. закл. Ч. 3 : Сучасна світова архітектура (творчість майстрів) / М. С. Авдєєва, Н. Ю. Авдєєва, В. І. Васильченко, І. О. Солярська. – К. : Освіта України, 2012. – 300 с. : іл. – Бібліогр.: с. 297-299 (940 назв). –
• Історія архітектури : підручник / О. В. Петрів. – Львів : Магнолія 2006, 2018. – 208 с. – .

Посилання

1. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 19 листопада 2011.
2. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.