Іовчук Михайло Трифонович

Михайло Трифонович Іовчук (нар. 19 листопада 1908(19081119), село Завужов'є Гродненської губернії, тепер Кобринського району Брестської області, Білорусь — 9 січня 1990, місто Москва) — радянський діяч, філософ, ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС, секретар ЦК КП(б) Білорусії з пропаганди і агітації. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусії в 1947—1949 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Доктор філософських наук (1946), професор (1939). Член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню історії і філософії (історія філософії) (з 4.12.1946). Іноземний член Болгарської Академії наук (1972).

Іовчук Михайло Трифонович
Народився	6 (19) листопада 1908 або 19 листопада 1908(1908-11-19)^[1] село Завужов'є Гродненської губернії, тепер Кобринського району Брестської області, Білорусь
Помер	9 січня 1990(1990-01-09)^[1] (81 рік) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	білорус
Діяльність	філософ, політик, історик, викладач університету
Галузь	марксизм-ленінізм^[2], історія філософії^[2] і діалектичний матеріалізм^[2]
Alma mater	Академія комуністичного виховання імені Н. К. Крупської
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Знання мов	російська^[2]
Заклад	Білоруський державний університет, ^d, Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва, Комуністичний інтернаціонал, МДУ, Уральський державний університет імені О. М. Горького, ^d і Академія суспільних наук при ЦК КПРС^[d]
Членство	Академія наук СРСР
Напрямок	марксистська філософія
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди
Розвиток матеріалістичної філософії в Росії в XVIII-XIX століттях. Москва, 1940. Васецкий Г., Іовчук М. Нариси з історії російського матеріалізму XVIII-XIX ст. Москва, 1942. Філософські та соціологічні погляди Н. П. Огарьова. Москва, 1957. Історія філософії як наука, її предмет, метод і значення. Москва, 1960. Г. В. Плеханов і його праці з історії філософії. Москва, 1960. Короткий нарис історії філософії. Москва, 1960 (разом з Т. І. Ойзерманом та І. Я. Щипановим). З історії марксистсько-ленінської філософії після Другої світової війни. Москва, 1961 (редактор). Проти сучасної буржуазної філософії. Москва, 1963 (редактор). Марксистсько-ленінська філософія і соціологія в СРСР і європейських соціалістичних країнах. Москва, 1965 (редактор). Ленінізм, філософські традиції і сучасність. Москва, 1970. Ленінізм і сучасні проблеми історико-філософської науки. Москва, 1970 (редактор). Теоретична спадщина В. І. Леніна і сучасна філософська наука. Москва, 1974 (редактор). Іовчук М., Курбатова І. Плеханов. Москва, 1977. Нагороди і звання орден Леніна (30.12.1948) орден Жовтневої Революції (1975) два ордени Трудового Червоного Прапора (1945; 27.03.1954) орден Дружби народів (20.11.1978) орден Червоної Зірки (20.04.1944) орден «Знак Пошани» (12.12.1968) медалі лауреат премії імені Г. В. Плеханова (1971). Примітки Library of Congress Authorities — Library of Congress. d:Track:Q13219454d:Track:Q131454 Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Джерела Иовчук Михаил Трифонович [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)