Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 50 26 03 пн ш 30 32 16 сх д 50 434440194 пн ш 30 537807389 сх д 50 434440194 30 537807389 Об єднаний інститут

Інститут економіки Академії наук УРСР

Інститут економіки Академії наук УРСР

Координати: 50°26′03″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.434440194° пн. ш. 30.537807389° сх. д. / 50.434440194; 30.537807389

Об'єднаний інститут економіки НАН України — науково-дослідний інститут в Україні, який існував з різними назвами з 1936 до 2005, на базі якого була створена низка сучасних наукових установ НАН України.

Об'єднаний інститут економіки НАН України
Основні дані
Засновано 1936
Ліквідовано 1 жовтня 2005
Приналежність Національна академія наук України
Сфера економічні науки
Розташування знаходився у м. Києві
Країна image Україна
Тип академія наук
Мапа

Колишні назви Інституту

  • 1936 — Аграрно-економічний інститут АН УРСР
  • 1936—1991 — Інститут економіки АН УРСР
  • 1991—1994 — Інститут економіки АН України
  • 1994—2004 — Інститут економіки НАН України
  • 2004—2005 — Об'єднаний інститут економіки НАН України

Історія Інституту

Рішенням Президії АН УРСР від 27.07.1936 № 25 на базі Інституту економіки ВУАМЛІН та Інституту сільськогосподарської економіки Народного комісаріату землеробства УРСР було створено Аграрно-економічний інститут АН УРСР. Рішенням Президії АН УРСР від 13.12.1936 № 41 Інститут був перейменований в Інститут економіки АН УРСР. В кінці 1937 до його складу увійшов Інститут демографії і санітарної статистики АН УРСР.

В перші роки існування (1936—1938) Інститут видав лише один збірник — «Радянська Україна за 20 років» (1937), що носив пропагандистський характер. Умови досліджень в ті часи були дуже складними. Першого директора Інституту О. М. Асаткіна було розстріляно після спроби надрукувати матеріали перепису населення 1937 року, які красномовно показували демографічну катастрофу внаслідок голодомору 1932—1933 рр. Його наступник В. П. Теплицький також був заарештований в 1938, але після війни реабілітований. В 1939—41 Інститут, очолюваний В. В. Рудницьким, активізував наукову роботу. В ньому розроблялися проблеми продуктивності праці на Донбасі, видано «Социалистическое сельское хозяйство Советской Украины» (1939) та ін. монографії. Науково значимими були праці М. В. Птухи з історії української і російської статистики і праці К. Г. Воблого з економічної географії України.

Під час війни з середини літа 1942 р. діяльність Інституту було відновлено в Уфі (Башкирська АРСР), куди було евакуйовано установи АН УРСР. Там діяли чотири відділи, в тому числі економічної географії і статистики. Там у 1942 за ініціативи академіка К. Г. Воблого була видана істориками книга «Нарис історії України», до якої Костянтин Григорович написав розділ з оцінки природних багатств. 1943 року в Уфі була опублікована в скороченому вигляді колективна праця «Народне господарство Радянської України».

Після війни робота Інституту була тісно пов'язана з відбудовою народного господарства УРСР. Продовжувались дослідження стосовно продуктивності праці в промисловості, щодо економічного районування та історії народного господарства, видано праці: «Економічна географія УРСР» (т. І), «Народне господарство УРСР» та ін. Згодом рівень роботи знову понизився через обмежені можливості використання статистичних джерел і панування партійного доктринерства, що частково послабло після 1953. З праць цього періоду виділяються: «Нариси економічної географії УРСР» в 2 томах (1949—1952), «Нариси розвитку народного господарства УРСР» (1949), згодом доповнені і перевидані російською мовою, «Нариси з історії економічної думки на Україні» (1956), «Радянська Україна» (1957) та кілька монографій з прикладної, галузевої економіки.

У 1960-х, за часів «косигінської господарської реформи» або «ліберманізації радянської економіки» (за ім'ям відомого харківського економіста, професора О. Г.  Лібермана), кількість працівників Інститу збільшилася втричі для «забезпечення наукового супроводу реформи». В Інституті, який на той час очолював О. О. Нестеренко, було створено нові відділи (статистики, економіки праці). У складі відділу політичної економії була організована наукова група з дослідження проблем світової економіки; у відділі історії народного господарства набули подальшого розвитку дослідження з історії економічної думки України.

Відділення Інституту були відкриті у Донецьку (з 1967 на його базі створено Інститут економіки промисловості АН УРСР), Львові (1964), Харкові (1965) і Одесі (1970). В Івано-Франківську працював відділ економічного аналізу і резервів виробництва Львівського відділення.

У другій половині 1960-х Інститут на чолі з С. М. Ямпольським провів значну роботу з підвищення теоретичного рівня наукових досліджень у сфері економіки, зосередившись на обраному науковому напрямі — дослідженні економічних проблем науково-технічного прогресу. Вперше в історії Інституту з 1965 його економічні дослідження були орієнтовані на експерименти, які проводились у господарській практиці, зокрема при розробці питань вдосконалення планування і матеріального стимулювання на підприємствах різних галузей промисловості.

За час роботи академіка І. І. Лукінова на посаді директора Інституту економіки (1976—2003) останній перетворився на великий науковий центр. Істотно змінилась структура інституту: замість дрібних підрозділів, що займалися розробкою галузевої тематики, з'явилися нові великі відділи з найважливіших напрямів економічної науки. В той час досліджувались теоретичні проблеми відтворення виробництва, вдосконалення міжгалузевих зв'язків та балансових ув'язок, розвитку невиробничої сфери, соціально-економічні проблеми праці, соціально-економічні проблеми села та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, агропромислової інтеграції, теоретичні проблеми управління та економіко-математичного моделювання тощо.

З метою поглиблення спеціалізації наукових досліджень переважно на базі наукових підрозділів Інституту було організовано нові наукові установи: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України (1978 р.), Інститут економічного прогнозування (1997 р.). На самостійні інститути були перетворені також Одеське та Львівське відділення Інституту економіки. В 1991 на базі Одеського відділення створено Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень (ІПРЕЕД) — провідний науковий підрозділ НАН України на півдні України. В 1994 Львівське відділення було перетворено на Інститут регіональних досліджень НАН України, який згодом став провідною академічною установою в Україні з проблем регіональної політики та транскордонного співробітництва.

Назва установи змінювалася та уточнювалася: з грудня 1936 — Інститут економіки АН УРСР (з 1991 року — АН України; з 1994 року — НАН України), з 2004 — Об'єднаний інститут економіки НАН України (створений постановою Президії НАН України від 08.10.2003 № 242). 1 жовтня 2005 за рішенням Національної академії наук України Об'єднаний інститут економіки НАН України був ліквідований. В 1997 на базі наукових підрозділів Інституту економіки було організовано нову наукову установу — Інститут економічного прогнозування, правонаступником якого з 2005 є Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Структура Інституту

До 1939 Інститут складався з 2 секторів (промисловості і сільського господарства) та 2 груп (історії народного господарства та фінансів). В 1957, після кількох реорганізацій, мав 5 відділів: економіки промисловості, економіки сільського господарства, розміщення виробництва, історії народного господарства та політичної економії. В 1980 до складу Інституту входили 6 наукових відділів, що складались з 16 секторів та інших підрозділів, а також обчислювальний центр; в них працювало 354 чол., з яких 135 — наукові співробітники (в тому числі 19 докторів і 97 кандидатів наук).

Директори інституту

Відомі особистості

Фахові періодичні видання інституту

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2014. Процитовано 15 грудня 2012.

Джерела та література

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 50 26 03 pn sh 30 32 16 sh d 50 434440194 pn sh 30 537807389 sh d 50 434440194 30 537807389 Ob yednanij institut ekonomiki NAN Ukrayini naukovo doslidnij institut v Ukrayini yakij isnuvav z riznimi nazvami z 1936 do 2005 na bazi yakogo bula stvorena nizka suchasnih naukovih ustanov NAN Ukrayini Ob yednanij institut ekonomiki NAN UkrayiniOsnovni daniZasnovano 1936Likvidovano 1 zhovtnya 2005Prinalezhnist Nacionalna akademiya nauk UkrayiniSfera ekonomichni naukiRoztashuvannya znahodivsya u m KiyeviKrayina UkrayinaTip akademiya naukMapaKolishni nazvi Institutu1936 Agrarno ekonomichnij institut AN URSR 1936 1991 Institut ekonomiki AN URSR 1991 1994 Institut ekonomiki AN Ukrayini 1994 2004 Institut ekonomiki NAN Ukrayini 2004 2005 Ob yednanij institut ekonomiki NAN UkrayiniIstoriya InstitutuRishennyam Prezidiyi AN URSR vid 27 07 1936 25 na bazi Institutu ekonomiki VUAMLIN ta Institutu silskogospodarskoyi ekonomiki Narodnogo komisariatu zemlerobstva URSR bulo stvoreno Agrarno ekonomichnij institut AN URSR Rishennyam Prezidiyi AN URSR vid 13 12 1936 41 Institut buv perejmenovanij v Institut ekonomiki AN URSR V kinci 1937 do jogo skladu uvijshov Institut demografiyi i sanitarnoyi statistiki AN URSR V pershi roki isnuvannya 1936 1938 Institut vidav lishe odin zbirnik Radyanska Ukrayina za 20 rokiv 1937 sho nosiv propagandistskij harakter Umovi doslidzhen v ti chasi buli duzhe skladnimi Pershogo direktora Institutu O M Asatkina bulo rozstrilyano pislya sprobi nadrukuvati materiali perepisu naselennya 1937 roku yaki krasnomovno pokazuvali demografichnu katastrofu vnaslidok golodomoru 1932 1933 rr Jogo nastupnik V P Teplickij takozh buv zaareshtovanij v 1938 ale pislya vijni reabilitovanij V 1939 41 Institut ocholyuvanij V V Rudnickim aktivizuvav naukovu robotu V nomu rozroblyalisya problemi produktivnosti praci na Donbasi vidano Socialisticheskoe selskoe hozyajstvo Sovetskoj Ukrainy 1939 ta in monografiyi Naukovo znachimimi buli praci M V Ptuhi z istoriyi ukrayinskoyi i rosijskoyi statistiki i praci K G Voblogo z ekonomichnoyi geografiyi Ukrayini Pid chas vijni z seredini lita 1942 r diyalnist Institutu bulo vidnovleno v Ufi Bashkirska ARSR kudi bulo evakujovano ustanovi AN URSR Tam diyali chotiri viddili v tomu chisli ekonomichnoyi geografiyi i statistiki Tam u 1942 za iniciativi akademika K G Voblogo bula vidana istorikami kniga Naris istoriyi Ukrayini do yakoyi Kostyantin Grigorovich napisav rozdil z ocinki prirodnih bagatstv 1943 roku v Ufi bula opublikovana v skorochenomu viglyadi kolektivna pracya Narodne gospodarstvo Radyanskoyi Ukrayini Pislya vijni robota Institutu bula tisno pov yazana z vidbudovoyu narodnogo gospodarstva URSR Prodovzhuvalis doslidzhennya stosovno produktivnosti praci v promislovosti shodo ekonomichnogo rajonuvannya ta istoriyi narodnogo gospodarstva vidano praci Ekonomichna geografiya URSR t I Narodne gospodarstvo URSR ta in Zgodom riven roboti znovu ponizivsya cherez obmezheni mozhlivosti vikoristannya statistichnih dzherel i panuvannya partijnogo doktrinerstva sho chastkovo poslablo pislya 1953 Z prac cogo periodu vidilyayutsya Narisi ekonomichnoyi geografiyi URSR v 2 tomah 1949 1952 Narisi rozvitku narodnogo gospodarstva URSR 1949 zgodom dopovneni i perevidani rosijskoyu movoyu Narisi z istoriyi ekonomichnoyi dumki na Ukrayini 1956 Radyanska Ukrayina 1957 ta kilka monografij z prikladnoyi galuzevoyi ekonomiki U 1960 h za chasiv kosiginskoyi gospodarskoyi reformi abo libermanizaciyi radyanskoyi ekonomiki za im yam vidomogo harkivskogo ekonomista profesora O G Libermana kilkist pracivnikiv Institu zbilshilasya vtrichi dlya zabezpechennya naukovogo suprovodu reformi V Instituti yakij na toj chas ocholyuvav O O Nesterenko bulo stvoreno novi viddili statistiki ekonomiki praci U skladi viddilu politichnoyi ekonomiyi bula organizovana naukova grupa z doslidzhennya problem svitovoyi ekonomiki u viddili istoriyi narodnogo gospodarstva nabuli podalshogo rozvitku doslidzhennya z istoriyi ekonomichnoyi dumki Ukrayini Viddilennya Institutu buli vidkriti u Donecku z 1967 na jogo bazi stvoreno Institut ekonomiki promislovosti AN URSR Lvovi 1964 Harkovi 1965 i Odesi 1970 V Ivano Frankivsku pracyuvav viddil ekonomichnogo analizu i rezerviv virobnictva Lvivskogo viddilennya U drugij polovini 1960 h Institut na choli z S M Yampolskim proviv znachnu robotu z pidvishennya teoretichnogo rivnya naukovih doslidzhen u sferi ekonomiki zoseredivshis na obranomu naukovomu napryami doslidzhenni ekonomichnih problem naukovo tehnichnogo progresu Vpershe v istoriyi Institutu z 1965 jogo ekonomichni doslidzhennya buli oriyentovani na eksperimenti yaki provodilis u gospodarskij praktici zokrema pri rozrobci pitan vdoskonalennya planuvannya i materialnogo stimulyuvannya na pidpriyemstvah riznih galuzej promislovosti Za chas roboti akademika I I Lukinova na posadi direktora Institutu ekonomiki 1976 2003 ostannij peretvorivsya na velikij naukovij centr Istotno zminilas struktura institutu zamist dribnih pidrozdiliv sho zajmalisya rozrobkoyu galuzevoyi tematiki z yavilisya novi veliki viddili z najvazhlivishih napryamiv ekonomichnoyi nauki V toj chas doslidzhuvalis teoretichni problemi vidtvorennya virobnictva vdoskonalennya mizhgaluzevih zv yazkiv ta balansovih uv yazok rozvitku nevirobnichoyi sferi socialno ekonomichni problemi praci socialno ekonomichni problemi sela ta pidvishennya efektivnosti silskogospodarskogo virobnictva agropromislovoyi integraciyi teoretichni problemi upravlinnya ta ekonomiko matematichnogo modelyuvannya tosho Z metoyu pogliblennya specializaciyi naukovih doslidzhen perevazhno na bazi naukovih pidrozdiliv Institutu bulo organizovano novi naukovi ustanovi Institut svitovoyi ekonomiki i mizhnarodnih vidnosin NAN Ukrayini 1978 r Institut ekonomichnogo prognozuvannya 1997 r Na samostijni instituti buli peretvoreni takozh Odeske ta Lvivske viddilennya Institutu ekonomiki V 1991 na bazi Odeskogo viddilennya stvoreno Institut problem rinku ta ekonomiko ekologichnih doslidzhen IPREED providnij naukovij pidrozdil NAN Ukrayini na pivdni Ukrayini V 1994 Lvivske viddilennya bulo peretvoreno na Institut regionalnih doslidzhen NAN Ukrayini yakij zgodom stav providnoyu akademichnoyu ustanovoyu v Ukrayini z problem regionalnoyi politiki ta transkordonnogo spivrobitnictva Nazva ustanovi zminyuvalasya ta utochnyuvalasya z grudnya 1936 Institut ekonomiki AN URSR z 1991 roku AN Ukrayini z 1994 roku NAN Ukrayini z 2004 Ob yednanij institut ekonomiki NAN Ukrayini stvorenij postanovoyu Prezidiyi NAN Ukrayini vid 08 10 2003 242 1 zhovtnya 2005 za rishennyam Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Ob yednanij institut ekonomiki NAN Ukrayini buv likvidovanij V 1997 na bazi naukovih pidrozdiliv Institutu ekonomiki bulo organizovano novu naukovu ustanovu Institut ekonomichnogo prognozuvannya pravonastupnikom yakogo z 2005 ye Derzhavna ustanova Institut ekonomiki ta prognozuvannya NAN Ukrayini Struktura InstitutuDo 1939 Institut skladavsya z 2 sektoriv promislovosti i silskogo gospodarstva ta 2 grup istoriyi narodnogo gospodarstva ta finansiv V 1957 pislya kilkoh reorganizacij mav 5 viddiliv ekonomiki promislovosti ekonomiki silskogo gospodarstva rozmishennya virobnictva istoriyi narodnogo gospodarstva ta politichnoyi ekonomiyi V 1980 do skladu Institutu vhodili 6 naukovih viddiliv sho skladalis z 16 sektoriv ta inshih pidrozdiliv a takozh obchislyuvalnij centr v nih pracyuvalo 354 chol z yakih 135 naukovi spivrobitniki v tomu chisli 19 doktoriv i 97 kandidativ nauk Direktori institutuAsatkin Oleksandr Mikolajovich v 1936 1937 Teplickij Vasil Pahomovich v 1937 1938 Rudnickij Vasil Vasilovich v 1939 1941 Voblij Kostyantin Grigorovich v 1942 1947 Fejgin Yakiv Grigorovich v 1947 1948 Pershin Pavlo Mikolajovich v 1948 1950 Rumyancev Oleksij Matvijovich v 1950 lipen 1952 Koroyid Oleksij Stepanovich v 1952 Yasnopolskij Leonid Mikolajovich v 1952 1953 Nesterenko Oleksij Oleksijovich v 1953 1965 Yampolskij Stefan Mihajlovich v 1965 1967 v o 1967 1970 Bagrij Petro Ilarionovich v 1971 1976 Lukinov Ivan Ilarionovich v 1976 2003 Pirozhkov Sergij Ivanovich v 2003 2005 Vidomi osobistostiPtuha Mihajlo Vasilovich Geyec Valerij Mihajlovich Chumachenko Mikola Grigorovich Shevchenko Anton Yuhimovich Pahomov Yurij Mikolajovich Dolishnij Mar yan Ivanovich Gerasimchuk Mikola Semenovich Lyashenko Petro Ivanovich Bezchasnij Leonid Kostyantinovich Alimov Oleksandr Mikolajovich Agafonov Oleksandr Kostyantinovich Korniyenko Vasil Petrovich Shepotko Lyudmila Oleksandrivna Onishenko Oleksij Musijovich Karpeka Volodimir VasilovichFahovi periodichni vidannya institutuzhurn Ekonomika Sovetskoj Ukrainy zhurn Ekonomika Radyanskoyi Ukrayini zhurn Ekonomika Ukrayini Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2014 Procitovano 15 grudnya 2012 Dzherela ta literaturaM S Gerasimchuk Institut ekonomiki NAN Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 486 ISBN 966 00 0610 1 M S Gerasimchuk Ekonomiki institut NAN Ukrayini Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Institut ekonomiki AN URSRLiteratura Tonkal V Yu Pelih V M Stognij B S Akademiya nauk Ukrayinskoyi RSR za red I K Pohodni K Naukova dumka 1980 S 331 334

Дата публікації:
Топ