Інкерман

Інкерма́н (крим. İnkerman, «печерна фортеця»; Каламіта, Інкірма, в 1976—1991 — Білокам'янськ) — місто в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. До вересня 2023 року підпорядковувалося Севастопольській міській раді.

Інкерман
Герб Інкермана (Прапор Інкермана)
Основні дані
Країна	Україна
Область	Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією)
Район	Бахчисарайський район
Код КОАТУУ:	8536310300
Засноване	6 січня 1976
Перша згадка	фортеця згадується у XIV ст.
Населення	▲ 12 028 (01.01.2014)
Площа	2 км²
Густота населення	6014 осіб/км²
Поштові індекси	99703—99709
Телефонний код	+380-692
Координати	44°36′49″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.61361° пн. ш. 33.61000° сх. д. / 44.61361; 33.61000Координати: 44°36′49″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.61361° пн. ш. 33.61000° сх. д. / 44.61361; 33.61000
Висота над рівнем моря	6 м
Водойма	р. Чорна, Севастопольська бухта Чорного моря
Назва мешканців	інкерма́нець, інкерма́нка, інкерма́нці
Відстань
Найближча залізнична станція	(Інкерман I)
До обл./респ. центру
- автошляхами	18,2 км
До Києва
- автошляхами	893 км
Міська влада
Рада	Інкерманська міська рада
Адреса	99703, Інкерманська міська Рада, м. Інкерман, вул. Шевкопляса, 37
Міський голова	Конопльов Валерій Валерійович
Інкерман у Вікісховищі Карта Інкерман Інкерман

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (Інкерман (значення)).

Вид на Інкерман з південної сторони Севастопольської бухти

Розташоване при впадінні річки Чорної у Севастопольську бухту. Східне передмістя Севастополя. Населення 12 тис. осіб (2014).

Опис

Основні напрямки – Сімферопольське шосе, вул. Менжинського. Переважно забудоване будинками 50-х та 60-х років XX століття.

Райони міста:

• Центр
• (Селище ТЕЦ) (ГРЕС)
• (Гірське)
• (Мартинівка) (Мартинівська балка)
• (Інкерманський печерний монастир)
• (Октябрське)
• (Зелена гора)
• (Залізничне) (Нафтобаза)
• (Мекензієве лісництво)
• (Першотравнева балка)

Історія

(Інкерманський печерний монастир)

На місці сучасного Інкермана в давнину існували поселення (таврів). На їхньому місці понтійський полководець Діофант заснував місто, яке на честь свого володаря Мітрідата VI Євпатора назвав (Євпаторією) (Євпаторіоном). Населення Євпаторії було переважно грецьким.

У римські часи місцева фортеця мала назву . На початку нашої ери околиці Ктена були відомі насамперед каменоломнями. Існують перекази про заслання сюди імператором Марком Ульпієм Траяном римського єпископа (папи) Климента I, який і загинув у цих місцях мученицькою смертю (утоплений у морі), та про ув'язнення тут у VII столітті папи Мартина I.

У VI столітті фортеця була відома вже як Каламіта і перетворилася на візантійсько-херсонеський форпост. Під її захистом був заснований православний монастир.

У XIV—XV століттях фортеця стала морською базою князівства Феодоро. При Олексії I у 1427 році фортеця була оновлена — для захисту торговельного порту (Авліта).

Від 1475 року місто перебувало під контролем Османської імперії. Саме турки надали йому назву Інкерман.

У 1783 разом зі всім Кримом приєднаний до Російської імперії. У 1820—1821 роках тут побудовано (два маяки), найвищі в країні. З історії Кримської війни 1853—1856 відома Інкерманська битва, що відбулася 5 листопада (24 жовтня) 1854 року. Тоді російська армія зробила спробу скинути війська союзників у море та деблокувати Севастополь. Попри загальну невдачу, севастопольці тоді виграли час, аби укріпити місто.

Під час радянсько-німецької війни у 1942 р. більшовики під час відступу підірвали штольні поблизу Інкермана, де був розташований підземний госпіталь, внаслідок чого загинуло багато людей.

В XIX-XX століттях Інкерман розвивався в орбіті Севастополя (з інкерманського білого каменю останній первісно і будувався). Статус міста Інкерман отримав 6 січня 1976 року під назвою Білокам'янськ. У 1991 році місту була повернена його історична назва.

Населення

За національністю (2001)

українці	росіяни	білоруси
20,71 %	73,0 %	1,29 %

Чисельність населення (осіб)

1979	1989	2001	2014
10 743	12 442	10 628	12 028

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Російська	9 529	91,17%
Українська	547	5,23%
Кримськотатарська	25	0,24%
Білоруська	15	0,14%
Румунська	9	0,09%
Вірменська	6	0,06%
Польська	2	0,02%
Інші/Не вказали	319	3,05%
Разом	10 452	100%

Визначні пам'ятки

• (Печерний монастир) (датування печер можливі від VII-IX століттям, до XV століття; інші споруди належать XIX століттю; Свято-Климентьєвський Інкерманський чоловічий монастир);
• Руїни фортеці Каламіта (XV століття);
• (Печерні міста Інкермана).

Транспорт

Через місто проходить залізниця Сімферополь—Севастополь (станція Інкерман-1).

Курсують автобуси до Севастополя та (катери) до Графської пристані.

Підприємства

• (Інкерманський завод марочних вин)

Див. також

• Інкерманська битва

Джерела та література

• Д. С. Вирський. Інкерман [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 475. — .
• М. М. Буртовой. Інкерман [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

Література

• ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974.
• Бертье-Делагард А. Л. Каламита и Феодоро. «Известия Таврийской ученой архивной комиссии», 1918, вып. 55;

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
2. User, Super. Описание основных микрорайонов города Севастополя. akggroup.ru (ru-ru) . Процитовано 13 вересня 2023.
3. Э. Манштейн. Утерянные победы.
4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
5. Cities & towns of Ukraine. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 жовтня 2019.
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Панорами Інкермана [ 2 червня 2012 у Wayback Machine.]