Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імунізація — штучно запущений процес, під час якого імунна система людини стає захищеною від хвороби внаслідок створення захисних факторів відторгнення певного антигену після введення імуногену. Коли на імунну систему діють сторонні для макроорганізму молекули, вона відповідає імунною реакцією. Після цього процесу, завдяки імунній пам'яті, імунна система розвиває здатність швидко реагувати на повторну зустріч з введеним до цього агентом. Це головна функція набутого імунітету.
Під час контрольованого введення імуногену, макроорганізм самостійно набуває здатності до самозахисту: цей процес називають активною імунізацією. Залежно від типу антигену, активна імунізація формує високоспецифічний тимчасовий різної тривалості чи постійний імунітет. Найважливіші елементи імунітету, які формуються внаслідок імунізації, — T-лімфоцити, B-лімфоцити, а також антитіла, вироблені B-лімфоцитами. Клітини пам'яті B-лімфоцитів та T-лімфоцитів слугують швидкому реагуванню імунної системи на повторну зустріч із антигеном. Пасивна імунізація — це введення сироваток чи імуноглобулінів, що містять готові антитіла. За допомогою пасивної імунізації можна швидко створити тимчасовий імунітет тривалістю 1-6 тижнів.
Імунізацію проводять різними методами, найчастіше — шляхом вакцинації. Вакцини від мікроорганізмів, що спричинюють інфекційні захворювання, здатні підготувати імунітет таким чином, аби допомогти йому боротись зі збудником або запобігти хворобі. Той факт, що мутації можуть слугувати причиною виникнення ракових клітин для продукування білків чи інших, не сторонніх тілу, молекул, є приводом для створення теоретичної основи щодо вакцин проти раку.
Інші речовини також можуть бути використані для імунізації. Наприклад, в експериментальних протинікотинових вакцинах ([en]), а також в експериментах із застосування вакцини проти ожиріння, в яких використовували гормон ґрелін.
Процес імунізації простіший та менш ризикований, аніж безпосереднє перенесення хвороби, навіть у легкій формі. Імунізація важлива як для дітей, так і для дорослих, адже може захистити від багатьох небезпечних захворювань. Імунізація не лише захищає дітей від смертельних хвороб, але й сприяє розвитку дитячої імунної системи. Завдяки широкому застосуванню імунізації деякі інфекційні захворювання були майже повністю знищені в певних регіонах світу. Яскравим прикладом є винищення поліомієліту в США: завдяки організаційним заходам у системі охорони здоров'я та батькам, які дали можливість своїм дітям вчасно пройти вакцинацію, випадки поліомієліту не були зафіксовані на території країни з 1979 року. Проте поліомієліт досі існує в Індії, Пакистані та Афганістані, що є загрозою для здоров'я населення. До групи ризику відносяться: особи, що ніколи не вакцинувалися, особи, що не пройшли повну вакцинацію (не отримали необхідної дози), особи, які подорожують регіонами, де поширений поліомієліт.
Історія
До появи вакцин люди могли набувати імунітет проти інфекційних захворювань лише внаслідок перенесення цих хвороб та одужання від них.
Перша методика щеплення ([en]) була впроваджена в Європі леді Мері Уортлі-Монтегю, яка приїхала зі своєю інновацією до Великої Британії в 1721 році з Османської імперії, де цей метод вже застосовували. У тому ж році цю методику використав [en] у Бостоні. Ця методика застосовувалася на початковому етапі боротьби з натуральною віспою серед людей та полягала в підшкірному введенні здоровій людині матеріалу від хворих, що містив живий вірус. Це завдавало менше шкоди здоров'ю людини, аніж перенесення самої хвороби, хоча нерідко призводило до серйозних проблем.
У 1798 році англійський лікар Едвард Дженнер запровадив значно безпечнішу процедуру щеплення проти натуральної віспи. Він проводив щеплення проти неї, використовуючи вірус коров'ячої віспи. Ця процедура, яку потім офіційно назвали вакцинацією, досить швидко замінила варіоляцію.
До 1880 року термін «вакцинація» використовувався лише для процесу запобігання натуральній віспі, але згодом Луї Пастер розробив методи імунізації проти інших хвороб (курячої холери, сибірки тварин, а також людського сказу), через що термін застосовано і до імунізації проти інших збудників.
Пасивна та активна імунізації
Є два види імунізації: активна та пасивна. Вакцинація — це активний вид імунізації.
Активна імунізація
Активна імунізація може відбуватись природним шляхом: наприклад, коли людина контактує з мікроорганізмами. Імунна система, врешті-решт, створює антитіла, а також використовує інші методи захисту щодо мікроорганізму. Наступного разу реакція імунної системи на той же мікроорганізм має бути більш ефективною; цей механізм спрацьовує з багатьма дитячими інфекціями, якими людина хворіє лише одного разу, після чого стає стійкою до них протягом усього життя.
Штучна активна імунізація полягає в тому, що весь мікроорганізм або його частину вводять в організм людини ще до можливого зараження на певну хворобу природним шляхом. У випадку використання цілих мікроорганізмів, їх попередньо обробляють для зниження патогенності та вірулентності.
Важливість імунізації настільки велика, що американські Centers for Disease Control and Prevention (Центри з контролю та профілактики захворювань США) назвали її однією з «Десяти видатних досягнень охорони здоров'я у XX столітті».
Живі ослаблені вакцини мають знижену патогенність. Їхня ефективність залежить від здатності імунної системи відтворювати та спричиняти реакції, схожі з тими реакціями на інфекційні хвороби, які розвивалися природно. Часто ефективною є одноразова доза вакцини.
До живих ослаблених вакцин належать вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи, жовтої гарячки, туберкульозу, бруцельозу, поліомієліту, ротавірусів, грипу тощо.
Пасивна імунізація
Пасивною називають імунізацію, за якої завчасно синтезовані елементи імунної системи вводять в організм людини, щоб не було потреби у їх виробленні організмом самостійно. На даний час, антитіла можуть використовуватися для пасивної імунізації. Метод пасивної імунізації дуже швидко спрацьовує, проте, тривалість у часі невелика, а все тому, що антитіла руйнуються, і якщо B-лімфоцити для їх вироблення відсутні, то антитіла зовсім зникають.
Пасивна імунізація відбувається також на фізіологічному рівні, коли антитіла переходять від матері до плоду під час вагітності, аби захистити його перед народженням та протягом короткого періоду після пологів.
Штучну пасивну імунізацію зазвичай проводять за допомогою ін'єкцій. До неї вдаються в разі спалахів певних захворювань або для невідкладного усунення інтоксикації, як, наприклад, у випадку правця. Антитіла можуть спеціально виробляти в організмах тварин (лікування сироваткою), хоча є високий ризик виникнення анафілактичного шоку внаслідок активації імунітету у тварин до такої гетерогенної сироватки. Тому натомість, за наявності, використовують , вироблені в пробірці культурою клітин. Існує можливість вироблення антитіл і при імунізації людини, такі алогенні імуноглобуліни не створюють проблем непереносимості, на відміну від гетерогенних препаратів.
Див. також
Примітки
Посилання
- Публікація , МОЗ України, 30 квітня 2015 року.
- Публікація , МОЗ України, 14 лютого 2013 року.
- Національний портал з імунізації
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imunizaciya shtuchno zapushenij proces pid chas yakogo imunna sistema lyudini staye zahishenoyu vid hvorobi vnaslidok stvorennya zahisnih faktoriv vidtorgnennya pevnogo antigenu pislya vvedennya imunogenu Koli na imunnu sistemu diyut storonni dlya makroorganizmu molekuli vona vidpovidaye imunnoyu reakciyeyu Pislya cogo procesu zavdyaki imunnij pam yati imunna sistema rozvivaye zdatnist shvidko reaguvati na povtornu zustrich z vvedenim do cogo agentom Ce golovna funkciya nabutogo imunitetu Likar Shrajber robit sheplennya cherevnotifoznoyu vakcinoyu v silskij shkoli okrug San Avgustin shtat Tehas Ditina pid chas imunizaciyi vid poliomiyelitu Pid chas kontrolovanogo vvedennya imunogenu makroorganizm samostijno nabuvaye zdatnosti do samozahistu cej proces nazivayut aktivnoyu imunizaciyeyu Zalezhno vid tipu antigenu aktivna imunizaciya formuye visokospecifichnij timchasovij riznoyi trivalosti chi postijnij imunitet Najvazhlivishi elementi imunitetu yaki formuyutsya vnaslidok imunizaciyi T limfociti B limfociti a takozh antitila virobleni B limfocitami Klitini pam yati B limfocitiv ta T limfocitiv sluguyut shvidkomu reaguvannyu imunnoyi sistemi na povtornu zustrich iz antigenom Pasivna imunizaciya ce vvedennya sirovatok chi imunoglobuliniv sho mistyat gotovi antitila Za dopomogoyu pasivnoyi imunizaciyi mozhna shvidko stvoriti timchasovij imunitet trivalistyu 1 6 tizhniv Imunizaciyu provodyat riznimi metodami najchastishe shlyahom vakcinaciyi Vakcini vid mikroorganizmiv sho sprichinyuyut infekcijni zahvoryuvannya zdatni pidgotuvati imunitet takim chinom abi dopomogti jomu borotis zi zbudnikom abo zapobigti hvorobi Toj fakt sho mutaciyi mozhut sluguvati prichinoyu viniknennya rakovih klitin dlya produkuvannya bilkiv chi inshih ne storonnih tilu molekul ye privodom dlya stvorennya teoretichnoyi osnovi shodo vakcin proti raku Inshi rechovini takozh mozhut buti vikoristani dlya imunizaciyi Napriklad v eksperimentalnih protinikotinovih vakcinah en a takozh v eksperimentah iz zastosuvannya vakcini proti ozhirinnya v yakih vikoristovuvali gormon grelin Proces imunizaciyi prostishij ta mensh rizikovanij anizh bezposerednye perenesennya hvorobi navit u legkij formi Imunizaciya vazhliva yak dlya ditej tak i dlya doroslih adzhe mozhe zahistiti vid bagatoh nebezpechnih zahvoryuvan Imunizaciya ne lishe zahishaye ditej vid smertelnih hvorob ale j spriyaye rozvitku dityachoyi imunnoyi sistemi Zavdyaki shirokomu zastosuvannyu imunizaciyi deyaki infekcijni zahvoryuvannya buli majzhe povnistyu znisheni v pevnih regionah svitu Yaskravim prikladom ye vinishennya poliomiyelitu v SShA zavdyaki organizacijnim zahodam u sistemi ohoroni zdorov ya ta batkam yaki dali mozhlivist svoyim dityam vchasno projti vakcinaciyu vipadki poliomiyelitu ne buli zafiksovani na teritoriyi krayini z 1979 roku Prote poliomiyelit dosi isnuye v Indiyi Pakistani ta Afganistani sho ye zagrozoyu dlya zdorov ya naselennya Do grupi riziku vidnosyatsya osobi sho nikoli ne vakcinuvalisya osobi sho ne projshli povnu vakcinaciyu ne otrimali neobhidnoyi dozi osobi yaki podorozhuyut regionami de poshirenij poliomiyelit IstoriyaDo poyavi vakcin lyudi mogli nabuvati imunitet proti infekcijnih zahvoryuvan lishe vnaslidok perenesennya cih hvorob ta oduzhannya vid nih Persha metodika sheplennya en bula vprovadzhena v Yevropi ledi Meri Uortli Montegyu yaka priyihala zi svoyeyu innovaciyeyu do Velikoyi Britaniyi v 1721 roci z Osmanskoyi imperiyi de cej metod vzhe zastosovuvali U tomu zh roci cyu metodiku vikoristav en u Bostoni Cya metodika zastosovuvalasya na pochatkovomu etapi borotbi z naturalnoyu vispoyu sered lyudej ta polyagala v pidshkirnomu vvedenni zdorovij lyudini materialu vid hvorih sho mistiv zhivij virus Ce zavdavalo menshe shkodi zdorov yu lyudini anizh perenesennya samoyi hvorobi hocha neridko prizvodilo do serjoznih problem U 1798 roci anglijskij likar Edvard Dzhenner zaprovadiv znachno bezpechnishu proceduru sheplennya proti naturalnoyi vispi Vin provodiv sheplennya proti neyi vikoristovuyuchi virus korov yachoyi vispi Cya procedura yaku potim oficijno nazvali vakcinaciyeyu dosit shvidko zaminila variolyaciyu Do 1880 roku termin vakcinaciya vikoristovuvavsya lishe dlya procesu zapobigannya naturalnij vispi ale zgodom Luyi Paster rozrobiv metodi imunizaciyi proti inshih hvorob kuryachoyi holeri sibirki tvarin a takozh lyudskogo skazu cherez sho termin zastosovano i do imunizaciyi proti inshih zbudnikiv Pasivna ta aktivna imunizaciyiStudentka medichnogo universitetu yaka ye uchasniceyu kampaniyi z vakcinaciyi proti poliomiyelitu v Meksici Ye dva vidi imunizaciyi aktivna ta pasivna Vakcinaciya ce aktivnij vid imunizaciyi Aktivna imunizaciya Aktivna imunizaciya mozhe vidbuvatis prirodnim shlyahom napriklad koli lyudina kontaktuye z mikroorganizmami Imunna sistema vreshti resht stvoryuye antitila a takozh vikoristovuye inshi metodi zahistu shodo mikroorganizmu Nastupnogo razu reakciya imunnoyi sistemi na toj zhe mikroorganizm maye buti bilsh efektivnoyu cej mehanizm spracovuye z bagatma dityachimi infekciyami yakimi lyudina hvoriye lishe odnogo razu pislya chogo staye stijkoyu do nih protyagom usogo zhittya Shtuchna aktivna imunizaciya polyagaye v tomu sho ves mikroorganizm abo jogo chastinu vvodyat v organizm lyudini she do mozhlivogo zarazhennya na pevnu hvorobu prirodnim shlyahom U vipadku vikoristannya cilih mikroorganizmiv yih poperedno obroblyayut dlya znizhennya patogennosti ta virulentnosti Vazhlivist imunizaciyi nastilki velika sho amerikanski Centers for Disease Control and Prevention Centri z kontrolyu ta profilaktiki zahvoryuvan SShA nazvali yiyi odniyeyu z Desyati vidatnih dosyagnen ohoroni zdorov ya u XX stolitti Zhivi oslableni vakcini mayut znizhenu patogennist Yihnya efektivnist zalezhit vid zdatnosti imunnoyi sistemi vidtvoryuvati ta sprichinyati reakciyi shozhi z timi reakciyami na infekcijni hvorobi yaki rozvivalisya prirodno Chasto efektivnoyu ye odnorazova doza vakcini Do zhivih oslablenih vakcin nalezhat vakcini proti koru epidemichnogo parotitu krasnuhi zhovtoyi garyachki tuberkulozu brucelozu poliomiyelitu rotavirusiv gripu tosho Pasivna imunizaciya Pasivnoyu nazivayut imunizaciyu za yakoyi zavchasno sintezovani elementi imunnoyi sistemi vvodyat v organizm lyudini shob ne bulo potrebi u yih viroblenni organizmom samostijno Na danij chas antitila mozhut vikoristovuvatisya dlya pasivnoyi imunizaciyi Metod pasivnoyi imunizaciyi duzhe shvidko spracovuye prote trivalist u chasi nevelika a vse tomu sho antitila rujnuyutsya i yaksho B limfociti dlya yih viroblennya vidsutni to antitila zovsim znikayut Pasivna imunizaciya vidbuvayetsya takozh na fiziologichnomu rivni koli antitila perehodyat vid materi do plodu pid chas vagitnosti abi zahistiti jogo pered narodzhennyam ta protyagom korotkogo periodu pislya pologiv Shtuchnu pasivnu imunizaciyu zazvichaj provodyat za dopomogoyu in yekcij Do neyi vdayutsya v razi spalahiv pevnih zahvoryuvan abo dlya nevidkladnogo usunennya intoksikaciyi yak napriklad u vipadku pravcya Antitila mozhut specialno viroblyati v organizmah tvarin likuvannya sirovatkoyu hocha ye visokij rizik viniknennya anafilaktichnogo shoku vnaslidok aktivaciyi imunitetu u tvarin do takoyi geterogennoyi sirovatki Tomu natomist za nayavnosti vikoristovuyut virobleni v probirci kulturoyu klitin Isnuye mozhlivist viroblennya antitil i pri imunizaciyi lyudini taki alogenni imunoglobulini ne stvoryuyut problem neperenosimosti na vidminu vid geterogennih preparativ Div takozhVakcinaciyaPrimitki Cold War Intelligence Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Murthy Vivek H 2015 07 Community Water Fluoridation One of CDC s 10 Great Public Health Achievements of the 20th Century Public Health Reports T 130 4 s 296 298 doi 10 1177 003335491513000402 ISSN 0033 3549 PosilannyaPublikaciya MOZ Ukrayini 30 kvitnya 2015 roku Publikaciya MOZ Ukrayini 14 lyutogo 2013 roku Nacionalnij portal z imunizaciyi