Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імміграція до Швеції процес поповнення населення Швеції приїжджими з за кордону Іммігранти і емігранти Швеція 1850 2007

Імміграція до Швеції

Імміграція до Швеції

Імміграція до Швеції - процес поповнення населення Швеції приїжджими з-за кордону.

image
Іммігранти і емігранти, Швеція 1850-2007

Протягом всієї історії Швеції демографічна картина характеризувалася імміграційними та еміграційними процесами. У XIX столітті відбувалася масова еміграція шведів в США, Канаду, Австралію, а після Другої світової війни Швеція починає активно приймати спочатку трудових мігрантів з інших країн Скандинавії, з Італії, Греції, Югославії, Туреччині, а потім і біженців з країн Близького Сходу, Африки, Балкан та колишнього СРСР.

Останнім часом до Швеції щорічно мігрують близько 150 тисяч осіб на рік. Вони прибувають переважно з Сирії, Еритреї, Польщі, Іраку, Індії, Сомалі, Афганістану, Фінляндії, Німеччини, Великої Британії.

З 132,7 тисячі видів на проживання, виданих Державним міграційним бюро Швеції в 2018 році, 33,8% мали підставою возз'єднання сім'ї, 30,9% - роботу в країні, 18,9% - надання притулку, 10,6% - навчання. 5,4% були видані громадянам ЄС / ЄЕС.

Імміграція має істотний вплив на демографію Швеції, забезпечуючи стабільний приріст населення, а також робить шведське суспільство, в культурному плані ще в ХХ столітті досить однорідне, більш інтернаціональним і мультикультурним. Так, за станом на 31 грудня 2018 року із 10,2 млн людей, що проживають в Швеції, 930 тисяч (9,1%) були громадянами інших країн. 1,1 млн шведських громадян народилися за кордоном. У 2,5 млн осіб (24,9% від загальної чисельності населення країни) - іноземне коріння (тобто вони або обидва їх батьки народилися за кордоном) .

Історія

image
Населення Швеції з 1961 по 2003 рр. Населення збільшилося з 7,5 до 8,3 млн в 60-і і 70-і роки ХХ ст. Після періоду стагнації на початку 80-х населення продовжило зростання з 8,3 до 8,8 млн з 1987 року по 1997 рік до наступної фази стагнації (після якої настала чергова фаза зростання з 8,8 до 9,3 млн з 2004 року по 2010 рік ).

Середньовіччя і Новий час

Протягом всієї історії Швеція була свідком як масштабної еміграції, так і імміграції.

Ймовірно, що нинішня територія країни була заселена ще до останнього льодовикового періоду. Сучасні шведи принаймні частково є нащадками мисливців і збирачів, які прибули туди 12-13 тисяч років тому.

Пізніше вікінги переселялися зі Скандинавського півострова на Британські острови, північ Франції, а також освоювали східний напрямок - Новгород, Київ. Вважається, що звідти вони привозили з собою рабів .

Ще в Середньовіччі до Швеції почали переселятися німці з Ганзейського союзу, у XVI столітті - фіни, роми, в XVII столітті з розвитком металургії - валлони з Бельгії. Однією з основних груп іммігрантів, які почали прибувати в XVIII столітті, були євреї, а також французькі інтелектуали, філософи і діячі мистецтв .

Величезний вплив на історію Швеції зробила масова еміграція в США, Канаду, Південну Америку і Австралію в 1850-1930-х роках. Тоді в пошуках кращого життя, а також остерігаючись релігійних переслідувань, більше 1,5 мільйона шведів покинули країну, що становить 20% всіх чоловіків і 15% всіх жінок, народжених в кінці XIX століття .

Імміграція до Швеції після Другої світової війни

Після Другої світової війни Швеція з країни емігрантів перетворюється в приймаючу мігрантів країну.

Хоча Швеція не брала участь у Другій світовій війні, вона активно приймала біженців зі Скандинавії, а також з країн Балтії. І хоча по закінченню війни багато з них повернулися на батьківщину, багато хто залишився - особливо біженці з балтійських країн .

Розвиток після війни економіки, яка потребувала трудових ресурсах, став поштовхом до початку трудової імміграції до Швеції. Жителі Скандинавії, Італії, Греції, Югославії, Туреччини та інших країн їдуть туди за власною ініціативою, а також за запитом офіційних органів.

1 липня 1969 року було створене Державне міграційне управління Швеції, що займається питаннями інтеграції та імміграції .

Трудова імміграція стає більш контрольованою. Для того, щоб приїхати до Швеції на роботу, претендент повинен був пред'явити запрошення на роботу, а також довести, що йому є де жити. Це значно зменшило трудову міграцію з нескандинавської країн. У той же час був знижений термін проживання в країні для отримання шведського громадянства - з семи до п'яти років .

Період 1980-2000-х років характеризується напливом біженців з країн Близького Сходу, а також з колишньої Югославії. Так, шведи взяли трохи більше 100 тисяч біженців з Балкан. У 1995 році Швеція вступає в ЄС (а в 2001 - приєднується до Шенгенської зони). Це збільшує кількість громадян ЄС, які приїжджають до Швеції на різні періоди .

Переломною в міграційній політиці стала Європейська міграційна криза 2015 року. Лише за цей рік притулку в Швеції попросили 162 877 осіб. З них понад 50 тисяч - громадяни Сирії.

У 2016 році уряд вживає низку заходів щодо посилення законодавства про надання притулку. Якщо раніше біженцям відразу надавався дозвіл на проживання, то тепер їм видають лише тимчасовий, терміном на три роки. Також істотно обмежили можливість возз'єднання сім'ї .

Сучасність

image
Народжуваність (блакитний колір) і смертність в Швеції на період з 1735 по 2000 рр. (оцінка). Графік свідчить про значне зростання населення з 1800 по 1970 рр. і початок скорочення населення, починаючи з 80 рр. ХХ ст.

Діючі установи та правова база

Міграційне управління Швеції займається розглядом заявок осіб, які бажають отримати шведську посвідку на проживання або громадянство, а також клопотання про надання статусу біженця. Також вони надають житло і гроші на харчування для тих, хто просить про притулок, на час розгляду їх заявки .

У своїй роботі Міграційне управління керується регламентаційними актами уряду, законами, інструкціями і міжнародними договорами .

Основним законом, що регулює питання імміграції, є закон «Про імміграцію» ( [sv] (2005: 716) . Він встановлює правила в'їзду, виїзду, перебування і роботи іноземців в Швеції, а також їх права на притулок.

Також в 2016 році новим тимчасовим законом обмежується можливість біженців та їх сімей отримати посвідчення на проживання в Швеції .

Статистика

У 2018 році вид на проживання в Швеції отримали 132 696 осіб. З них 33,8% через возз'єднання сім'ї, 30,9% - по роботі, 18,9% було надано притулок, 10,6% - приїхали на навчання. 5,4% є громадянами ЄС / ЄЕС .

За даними Центрального статистичного бюро в 2018 році в Швецію іммігрували 122 653 особи , а в 2017 році - 145 тисяч . З 135 тисяч дозволів на проживання, виданих міграційними бюро за 2017 рік, 35,39% були для возз'єднання сім'ї, 26,22% - надання притулку, 23,83% по роботі, 9,9% для навчання і 3,87% - для жителів ЄС / ЄЕС .

У ЦСБ прогнозують, що в далекій перспективі рівень імміграції буде поступово знижуватися до позначки 100 тисяч осіб на рік . Там також зазначають, що рівень імміграції все одно буде вище, ніж рівень еміграції.

Якщо говорити про пострадянський простір, то в 2018 році вид на проживання в Швеції отримали 1690 громадян Росії, 360 громадян Білорусі, 2697 громадян України (для порівняння у 2017 році вид на проживання отримали 1 689 громадян Росії, 375 громадян Білорусі, 1907 громадян України ). Причому для всіх країн більшість дозволів видано в зв'язку з роботою.

Демографічна картина

Станом на 31 грудня 2021 року із 10,2 млн чоловік, що проживають в Швеції, 930 тисяч (9,1%) були громадянами інших країн. 1,1 млн шведських громадян народилися за кордоном. У 2,5 млн осіб (24,9% від загальної чисельності населення країни) - іноземне коріння (тобто вони або обидва їх батьки народилися за кордоном) .

Мальме - одне з великих шведських міст з високою часткою проживають там мігрантів (45,9% в 2021 році). Однак деякі дрібніші муніципалітети мають навіть більшу частку жителів іноземного походження. Йдеться про Ботчирку (59,3%), Седертельє (54,3%), Гапаранда (52%) і ін. Адміністративні одиниці, де найменше мігрантів, - Пітео (7,5%), Реттвік (7,9% ), Екере (7,9%) . У столиці Швеції Стокгольмі частка жителів іноземного походження становить 33,3% від загальної кількості населення .

Порівняння з іншими країнами

Згідно з Оглядом зміни чисельності міжнародних мігрантів, підготовленим ООН, в 2017 році в Швеції перебували 1 747 710 мігрантів, що становить 17,6% від загальної кількості населення країни .

Цей показник трохи вище, ніж в інших країнах Європи. Так, населення Німеччини на 14,8% складається з мігрантів, Великої Британії - на 13,4%, Франції - на 12,2%. У країнах Східної Європи частина мігрантів від загального населення дещо менше: Білорусь - 11,4%, Україна - 11,2%, Росія - 7,9%, Польща - 1,7%. Якщо говорити про північноамериканський континент, в США налічується 15,3% мігрантів, а в Канаді їх число перевищує шведські показники - 21,5% .

Значення для суспільства

Імміграція має істотний вплив на демографію Швеції. Після Другої світової війни в Швеції, як і в інших розвинених країнах, почав знижуватися рівень народжуваності. Зараз шведи - одна з найбільш старіючих націй в світі. Іммігранти, в свою чергу, забезпечують стабільний приріст населення . Так, наприклад, в 2018 році в Швеції народилися 115,8 тисячі дітей, а переїхали в країну 132,6 тисяч осіб .

Такий наплив іноземців перетворює шведське суспільство, яке ще в ХХ столітті було досить однорідно в культурному плані, в більш мультинаціональне і мультикультурне .

Вплив імміграції на економіку Швеції оцінюється неоднозначно. Деякі дослідники стверджують, що надання притулку біженцям створює значне навантаження на бюджет, яке не перекривають кошти, що надходять туди від цієї групи населення . Більш того в Швеції спостерігається великий розрив в рівні зайнятості між шведами та мігрантами. Це, на думку дослідників, негативно позначається на соціальному забезпеченні в країні , а також підриває віру в державні інститути .

З іншого боку, мета-аналіз наукової літератури про імміграцію до Швеції свідчить про позитивний ефект цього явища для економічного зростання країни, особливо за рахунок високоосвічених мігрантів . Більш того, на думку видання Bloomberg, саме імміграція послужила одним з ключових чинників економічного буму в Швеції в 2015 році. Зростання сфери послуг з надання допомоги рекордному числу біженців під час Європейської міграційної кризи сприяв зниженню рівня безробіття всередині країни .

Шведський уряд також заперечує негативний вплив імміграції на ситуацію в країні, посилаючись на факти, які свідчать: економіка знаходиться на підйомі, а рівень довгострокового безробіття - один з найнижчих в ЄС. Шведська влада також спростовує поширений стереотип, згідно з яким нібито через мігрантів в Швеції відзначається зростання злочинності .

Суспільна думка

З 90-х рр. до 2010 року відношення шведів до біженців і мігрантів поліпшувалося. Соцопитування Інституту SOM ( Гетеборзький університет ) показували, що кількість шведів, які погоджувалися з тезою «Приймати менше біженців до Швеції» практично постійно падала з 61% в 1990 році до 45% в 2009 .

Згідно з даними професора політології з Інституту SOM Марі Демкер, за останні роки шведи в цілому стали меншими ксенофобами . Як свідчать дослідження, з твердженням «У Швеції дуже багато іноземців» погоджуються все менше людей. Так, в 1993 році з цією тезою були згодні 52% шведів, а в 2009 році ця цифра впала до 36% .

Опитування 2015 року показало, що 40% респондентів підтримували пропозицію продовжувати прийом біженців, в той час як 37% з них не погодилися. У свою чергу, опитування 2016 року продемонструвало зміну ставлення до біженців: 52% підтримали ідею приймати менше біженців, а 24% - навпаки . У 2017 році ця пропорція збереглася - 53% проти 23% .

Однак в цілому ставлення до іноземців в Швеції залишається позитивним. Так, дослідження Університету Евле показало, що 64% шведів позитивно ставляться до того, що в суспільстві є представники різних культур .

Імміграція і політика

Неоднозначне ставлення до імміграції в Швеції знаходить своє відображення в програмах політичних партій, що представляють весь плюралізм думок. Так, наприклад, ультраправа популістська партія «Шведські демократи» виступає за максимальне посилення імміграційного законодавства , тоді як Соціал-демократична партія Швеції, Партія Центру, Партія зелених і Ліва партія з деякими застереженнями підтримують ідею забезпечення права на притулок, а також залучення високоосвічених професіоналів .

Примітки

  1. Швеция и миграция. з джерела 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  2. . SCB. 16 жовтня 2017 року. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  3. . Migrationsverket. 11 января 2019 года. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  4. . SCB. 21 марта 2018 года. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  5. Allt vi vet och inte vet om vikingarnas värld. — 2012. — 6 липня. з джерела 14 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2019.
  6. Швеция и миграция. з джерела 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  7. Sweden and migration. з джерела 26 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  8. . Migrationsverket. 2 августа 2018. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  9. . Migrationsverket. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  10. . Sveriges Riksdag. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  11. . Information om Sverige. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  12. . SCB. 14 января 2019 года. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  13. . SCB. 26 апреля 2018 года. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  14. . Migrationsverket. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  15. . SCB. 12 апреля 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  16. . Migrationsverket. 11 марта 2019. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  17. . SCB. 21 марта 2018 года. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  18. (PDF). Stockholms stad. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  19. UN. . Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  20. UN. . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  21. . SCB. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  22. Eger, Maureen A. Even in Sweden: The Effect of Immigration on Support for Welfare State Spending.. — 2010. — 6 липня. з джерела 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  23. Ruist, Joakim. The Fiscal Cost of Refugee Immigration: The Example of Sweden. — 2015. — 6 липня. з джерела 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  24. Aldén, Lina & Mats Hammarsted. Rapport till Finanspolitiska rådet 2016/Flyktinginvandring Sysselsättning, förvärvsinkomster och offentliga finanser. з джерела 19 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  25. How immigration is changing the Swedish welfare state. — 2017. — 6 липня. з джерела 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  26. . Growth analysis. 26 апреля 2018. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  27. Witton, Bridie. How immigration is fuelling Sweden's economic boom. — 2016. — 6 липня. з джерела 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  28. Carlstrom, Johan. Here Are Four Charts That Explain Sweden's Economic Boom. — 2016. — 6 липня. з джерела 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  29. . Government offices in Sweden. 23 февраля 2017 года. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 28 серпня 2018.
  30. Holmberg, Sören & Lennart Weibull. .
  31. Olson, Lena (26 июня 2008 года). . Göteborgs Universitet. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  32. . Dagens Nyheter. 24 мая 2010 года. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  33. . Sydsvenskan. 25 апреля 2017 года. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  34. . Aftonbladet. 24 апреля 2018 года. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  35. Ahmadi, Fereshteh, Irving Palm, Nader Ahmadi (октябрь 2016 года). (PDF). Högskolan i Gävle. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  36. (PDF). Sverigedemokraterna. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  37. . Aftonbladet. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  38. . Kristdemokraterna. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  39. . Miljöpartiet. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
  40. . Centerpartiet. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  41. . Socialdemokraterna. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Immigraciya do Shveciyi proces popovnennya naselennya Shveciyi priyizhdzhimi z za kordonu Immigranti i emigranti Shveciya 1850 2007 Protyagom vsiyeyi istoriyi Shveciyi demografichna kartina harakterizuvalasya immigracijnimi ta emigracijnimi procesami U XIX stolitti vidbuvalasya masova emigraciya shvediv v SShA Kanadu Avstraliyu a pislya Drugoyi svitovoyi vijni Shveciya pochinaye aktivno prijmati spochatku trudovih migrantiv z inshih krayin Skandinaviyi z Italiyi Greciyi Yugoslaviyi Turechchini a potim i bizhenciv z krayin Blizkogo Shodu Afriki Balkan ta kolishnogo SRSR Ostannim chasom do Shveciyi shorichno migruyut blizko 150 tisyach osib na rik Voni pribuvayut perevazhno z Siriyi Eritreyi Polshi Iraku Indiyi Somali Afganistanu Finlyandiyi Nimechchini Velikoyi Britaniyi Z 132 7 tisyachi vidiv na prozhivannya vidanih Derzhavnim migracijnim byuro Shveciyi v 2018 roci 33 8 mali pidstavoyu vozz yednannya sim yi 30 9 robotu v krayini 18 9 nadannya pritulku 10 6 navchannya 5 4 buli vidani gromadyanam YeS YeES Immigraciya maye istotnij vpliv na demografiyu Shveciyi zabezpechuyuchi stabilnij pririst naselennya a takozh robit shvedske suspilstvo v kulturnomu plani she v HH stolitti dosit odnoridne bilsh internacionalnim i multikulturnim Tak za stanom na 31 grudnya 2018 roku iz 10 2 mln lyudej sho prozhivayut v Shveciyi 930 tisyach 9 1 buli gromadyanami inshih krayin 1 1 mln shvedskih gromadyan narodilisya za kordonom U 2 5 mln osib 24 9 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya krayini inozemne korinnya tobto voni abo obidva yih batki narodilisya za kordonom IstoriyaNaselennya Shveciyi z 1961 po 2003 rr Naselennya zbilshilosya z 7 5 do 8 3 mln v 60 i i 70 i roki HH st Pislya periodu stagnaciyi na pochatku 80 h naselennya prodovzhilo zrostannya z 8 3 do 8 8 mln z 1987 roku po 1997 rik do nastupnoyi fazi stagnaciyi pislya yakoyi nastala chergova faza zrostannya z 8 8 do 9 3 mln z 2004 roku po 2010 rik Serednovichchya i Novij chas Protyagom vsiyeyi istoriyi Shveciya bula svidkom yak masshtabnoyi emigraciyi tak i immigraciyi Jmovirno sho ninishnya teritoriya krayini bula zaselena she do ostannogo lodovikovogo periodu Suchasni shvedi prinajmni chastkovo ye nashadkami mislivciv i zbirachiv yaki pribuli tudi 12 13 tisyach rokiv tomu Piznishe vikingi pereselyalisya zi Skandinavskogo pivostrova na Britanski ostrovi pivnich Franciyi a takozh osvoyuvali shidnij napryamok Novgorod Kiyiv Vvazhayetsya sho zvidti voni privozili z soboyu rabiv She v Serednovichchi do Shveciyi pochali pereselyatisya nimci z Ganzejskogo soyuzu u XVI stolitti fini romi v XVII stolitti z rozvitkom metalurgiyi valloni z Belgiyi Odniyeyu z osnovnih grup immigrantiv yaki pochali pribuvati v XVIII stolitti buli yevreyi a takozh francuzki intelektuali filosofi i diyachi mistectv Velicheznij vpliv na istoriyu Shveciyi zrobila masova emigraciya v SShA Kanadu Pivdennu Ameriku i Avstraliyu v 1850 1930 h rokah Todi v poshukah krashogo zhittya a takozh osterigayuchis religijnih peresliduvan bilshe 1 5 miljona shvediv pokinuli krayinu sho stanovit 20 vsih cholovikiv i 15 vsih zhinok narodzhenih v kinci XIX stolittya Immigraciya do Shveciyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Shveciya z krayini emigrantiv peretvoryuyetsya v prijmayuchu migrantiv krayinu Hocha Shveciya ne brala uchast u Drugij svitovij vijni vona aktivno prijmala bizhenciv zi Skandinaviyi a takozh z krayin Baltiyi I hocha po zakinchennyu vijni bagato z nih povernulisya na batkivshinu bagato hto zalishivsya osoblivo bizhenci z baltijskih krayin Rozvitok pislya vijni ekonomiki yaka potrebuvala trudovih resursah stav poshtovhom do pochatku trudovoyi immigraciyi do Shveciyi Zhiteli Skandinaviyi Italiyi Greciyi Yugoslaviyi Turechchini ta inshih krayin yidut tudi za vlasnoyu iniciativoyu a takozh za zapitom oficijnih organiv 1 lipnya 1969 roku bulo stvorene Derzhavne migracijne upravlinnya Shveciyi sho zajmayetsya pitannyami integraciyi ta immigraciyi Trudova immigraciya staye bilsh kontrolovanoyu Dlya togo shob priyihati do Shveciyi na robotu pretendent povinen buv pred yaviti zaproshennya na robotu a takozh dovesti sho jomu ye de zhiti Ce znachno zmenshilo trudovu migraciyu z neskandinavskoyi krayin U toj zhe chas buv znizhenij termin prozhivannya v krayini dlya otrimannya shvedskogo gromadyanstva z semi do p yati rokiv Period 1980 2000 h rokiv harakterizuyetsya naplivom bizhenciv z krayin Blizkogo Shodu a takozh z kolishnoyi Yugoslaviyi Tak shvedi vzyali trohi bilshe 100 tisyach bizhenciv z Balkan U 1995 roci Shveciya vstupaye v YeS a v 2001 priyednuyetsya do Shengenskoyi zoni Ce zbilshuye kilkist gromadyan YeS yaki priyizhdzhayut do Shveciyi na rizni periodi Perelomnoyu v migracijnij politici stala Yevropejska migracijna kriza 2015 roku Lishe za cej rik pritulku v Shveciyi poprosili 162 877 osib Z nih ponad 50 tisyach gromadyani Siriyi U 2016 roci uryad vzhivaye nizku zahodiv shodo posilennya zakonodavstva pro nadannya pritulku Yaksho ranishe bizhencyam vidrazu nadavavsya dozvil na prozhivannya to teper yim vidayut lishe timchasovij terminom na tri roki Takozh istotno obmezhili mozhlivist vozz yednannya sim yi SuchasnistNarodzhuvanist blakitnij kolir i smertnist v Shveciyi na period z 1735 po 2000 rr ocinka Grafik svidchit pro znachne zrostannya naselennya z 1800 po 1970 rr i pochatok skorochennya naselennya pochinayuchi z 80 rr HH st Diyuchi ustanovi ta pravova baza Migracijne upravlinnya Shveciyi zajmayetsya rozglyadom zayavok osib yaki bazhayut otrimati shvedsku posvidku na prozhivannya abo gromadyanstvo a takozh klopotannya pro nadannya statusu bizhencya Takozh voni nadayut zhitlo i groshi na harchuvannya dlya tih hto prosit pro pritulok na chas rozglyadu yih zayavki U svoyij roboti Migracijne upravlinnya keruyetsya reglamentacijnimi aktami uryadu zakonami instrukciyami i mizhnarodnimi dogovorami Osnovnim zakonom sho regulyuye pitannya immigraciyi ye zakon Pro immigraciyu sv 2005 716 Vin vstanovlyuye pravila v yizdu viyizdu perebuvannya i roboti inozemciv v Shveciyi a takozh yih prava na pritulok Takozh v 2016 roci novim timchasovim zakonom obmezhuyetsya mozhlivist bizhenciv ta yih simej otrimati posvidchennya na prozhivannya v Shveciyi Statistika U 2018 roci vid na prozhivannya v Shveciyi otrimali 132 696 osib Z nih 33 8 cherez vozz yednannya sim yi 30 9 po roboti 18 9 bulo nadano pritulok 10 6 priyihali na navchannya 5 4 ye gromadyanami YeS YeES Za danimi Centralnogo statistichnogo byuro v 2018 roci v Shveciyu immigruvali 122 653 osobi a v 2017 roci 145 tisyach Z 135 tisyach dozvoliv na prozhivannya vidanih migracijnimi byuro za 2017 rik 35 39 buli dlya vozz yednannya sim yi 26 22 nadannya pritulku 23 83 po roboti 9 9 dlya navchannya i 3 87 dlya zhiteliv YeS YeES U CSB prognozuyut sho v dalekij perspektivi riven immigraciyi bude postupovo znizhuvatisya do poznachki 100 tisyach osib na rik Tam takozh zaznachayut sho riven immigraciyi vse odno bude vishe nizh riven emigraciyi Yaksho govoriti pro postradyanskij prostir to v 2018 roci vid na prozhivannya v Shveciyi otrimali 1690 gromadyan Rosiyi 360 gromadyan Bilorusi 2697 gromadyan Ukrayini dlya porivnyannya u 2017 roci vid na prozhivannya otrimali 1 689 gromadyan Rosiyi 375 gromadyan Bilorusi 1907 gromadyan Ukrayini Prichomu dlya vsih krayin bilshist dozvoliv vidano v zv yazku z robotoyu Demografichna kartina Stanom na 31 grudnya 2021 roku iz 10 2 mln cholovik sho prozhivayut v Shveciyi 930 tisyach 9 1 buli gromadyanami inshih krayin 1 1 mln shvedskih gromadyan narodilisya za kordonom U 2 5 mln osib 24 9 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya krayini inozemne korinnya tobto voni abo obidva yih batki narodilisya za kordonom Malme odne z velikih shvedskih mist z visokoyu chastkoyu prozhivayut tam migrantiv 45 9 v 2021 roci Odnak deyaki dribnishi municipaliteti mayut navit bilshu chastku zhiteliv inozemnogo pohodzhennya Jdetsya pro Botchirku 59 3 Sedertelye 54 3 Gaparanda 52 i in Administrativni odinici de najmenshe migrantiv Piteo 7 5 Rettvik 7 9 Ekere 7 9 U stolici Shveciyi Stokgolmi chastka zhiteliv inozemnogo pohodzhennya stanovit 33 3 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Porivnyannya z inshimi krayinami Zgidno z Oglyadom zmini chiselnosti mizhnarodnih migrantiv pidgotovlenim OON v 2017 roci v Shveciyi perebuvali 1 747 710 migrantiv sho stanovit 17 6 vid zagalnoyi kilkosti naselennya krayini Cej pokaznik trohi vishe nizh v inshih krayinah Yevropi Tak naselennya Nimechchini na 14 8 skladayetsya z migrantiv Velikoyi Britaniyi na 13 4 Franciyi na 12 2 U krayinah Shidnoyi Yevropi chastina migrantiv vid zagalnogo naselennya desho menshe Bilorus 11 4 Ukrayina 11 2 Rosiya 7 9 Polsha 1 7 Yaksho govoriti pro pivnichnoamerikanskij kontinent v SShA nalichuyetsya 15 3 migrantiv a v Kanadi yih chislo perevishuye shvedski pokazniki 21 5 Znachennya dlya suspilstvaImmigraciya maye istotnij vpliv na demografiyu Shveciyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v Shveciyi yak i v inshih rozvinenih krayinah pochav znizhuvatisya riven narodzhuvanosti Zaraz shvedi odna z najbilsh stariyuchih nacij v sviti Immigranti v svoyu chergu zabezpechuyut stabilnij pririst naselennya Tak napriklad v 2018 roci v Shveciyi narodilisya 115 8 tisyachi ditej a pereyihali v krayinu 132 6 tisyach osib Takij napliv inozemciv peretvoryuye shvedske suspilstvo yake she v HH stolitti bulo dosit odnoridno v kulturnomu plani v bilsh multinacionalne i multikulturne Vpliv immigraciyi na ekonomiku Shveciyi ocinyuyetsya neodnoznachno Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho nadannya pritulku bizhencyam stvoryuye znachne navantazhennya na byudzhet yake ne perekrivayut koshti sho nadhodyat tudi vid ciyeyi grupi naselennya Bilsh togo v Shveciyi sposterigayetsya velikij rozriv v rivni zajnyatosti mizh shvedami ta migrantami Ce na dumku doslidnikiv negativno poznachayetsya na socialnomu zabezpechenni v krayini a takozh pidrivaye viru v derzhavni instituti Z inshogo boku meta analiz naukovoyi literaturi pro immigraciyu do Shveciyi svidchit pro pozitivnij efekt cogo yavisha dlya ekonomichnogo zrostannya krayini osoblivo za rahunok visokoosvichenih migrantiv Bilsh togo na dumku vidannya Bloomberg same immigraciya posluzhila odnim z klyuchovih chinnikiv ekonomichnogo bumu v Shveciyi v 2015 roci Zrostannya sferi poslug z nadannya dopomogi rekordnomu chislu bizhenciv pid chas Yevropejskoyi migracijnoyi krizi spriyav znizhennyu rivnya bezrobittya vseredini krayini Shvedskij uryad takozh zaperechuye negativnij vpliv immigraciyi na situaciyu v krayini posilayuchis na fakti yaki svidchat ekonomika znahoditsya na pidjomi a riven dovgostrokovogo bezrobittya odin z najnizhchih v YeS Shvedska vlada takozh sprostovuye poshirenij stereotip zgidno z yakim nibito cherez migrantiv v Shveciyi vidznachayetsya zrostannya zlochinnosti Suspilna dumka Z 90 h rr do 2010 roku vidnoshennya shvediv do bizhenciv i migrantiv polipshuvalosya Socopituvannya Institutu SOM Geteborzkij universitet pokazuvali sho kilkist shvediv yaki pogodzhuvalisya z tezoyu Prijmati menshe bizhenciv do Shveciyi praktichno postijno padala z 61 v 1990 roci do 45 v 2009 Zgidno z danimi profesora politologiyi z Institutu SOM Mari Demker za ostanni roki shvedi v cilomu stali menshimi ksenofobami Yak svidchat doslidzhennya z tverdzhennyam U Shveciyi duzhe bagato inozemciv pogodzhuyutsya vse menshe lyudej Tak v 1993 roci z ciyeyu tezoyu buli zgodni 52 shvediv a v 2009 roci cya cifra vpala do 36 Opituvannya 2015 roku pokazalo sho 40 respondentiv pidtrimuvali propoziciyu prodovzhuvati prijom bizhenciv v toj chas yak 37 z nih ne pogodilisya U svoyu chergu opituvannya 2016 roku prodemonstruvalo zminu stavlennya do bizhenciv 52 pidtrimali ideyu prijmati menshe bizhenciv a 24 navpaki U 2017 roci cya proporciya zbereglasya 53 proti 23 Odnak v cilomu stavlennya do inozemciv v Shveciyi zalishayetsya pozitivnim Tak doslidzhennya Universitetu Evle pokazalo sho 64 shvediv pozitivno stavlyatsya do togo sho v suspilstvi ye predstavniki riznih kultur Immigraciya i politika Neodnoznachne stavlennya do immigraciyi v Shveciyi znahodit svoye vidobrazhennya v programah politichnih partij sho predstavlyayut ves plyuralizm dumok Tak napriklad ultraprava populistska partiya Shvedski demokrati vistupaye za maksimalne posilennya immigracijnogo zakonodavstva todi yak Social demokratichna partiya Shveciyi Partiya Centru Partiya zelenih i Liva partiya z deyakimi zasterezhennyami pidtrimuyut ideyu zabezpechennya prava na pritulok a takozh zaluchennya visokoosvichenih profesionaliv PrimitkiShveciya i migraciya z dzherela 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 SCB 16 zhovtnya 2017 roku Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Migrationsverket 11 yanvarya 2019 goda Arhiv originalu za 15 sichnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 SCB 21 marta 2018 goda Arhiv originalu za 25 lipnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Allt vi vet och inte vet om vikingarnas varld 2012 6 lipnya z dzherela 14 veresnya 2017 Procitovano 11 chervnya 2019 Shveciya i migraciya z dzherela 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Sweden and migration z dzherela 26 travnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 Migrationsverket 2 avgusta 2018 Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Migrationsverket Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Sveriges Riksdag Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Information om Sverige Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 SCB 14 yanvarya 2019 goda Arhiv originalu za 15 sichnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 SCB 26 aprelya 2018 goda Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Migrationsverket Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 SCB 12 aprelya 2019 Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 Migrationsverket 11 marta 2019 Arhiv originalu za 20 chervnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 SCB 21 marta 2018 goda Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 PDF Stockholms stad Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 UN Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 UN Arhiv originalu za 22 bereznya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 SCB Arhiv originalu za 6 bereznya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Eger Maureen A Even in Sweden The Effect of Immigration on Support for Welfare State Spending 2010 6 lipnya z dzherela 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Ruist Joakim The Fiscal Cost of Refugee Immigration The Example of Sweden 2015 6 lipnya z dzherela 12 chervnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Alden Lina amp Mats Hammarsted Rapport till Finanspolitiska radet 2016 Flyktinginvandring Sysselsattning forvarvsinkomster och offentliga finanser z dzherela 19 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 How immigration is changing the Swedish welfare state 2017 6 lipnya z dzherela 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Growth analysis 26 aprelya 2018 Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Witton Bridie How immigration is fuelling Sweden s economic boom 2016 6 lipnya z dzherela 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Carlstrom Johan Here Are Four Charts That Explain Sweden s Economic Boom 2016 6 lipnya z dzherela 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Government offices in Sweden 23 fevralya 2017 goda Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 28 serpnya 2018 Holmberg Soren amp Lennart Weibull Olson Lena 26 iyunya 2008 goda Goteborgs Universitet Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Dagens Nyheter 24 maya 2010 goda Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Sydsvenskan 25 aprelya 2017 goda Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Aftonbladet 24 aprelya 2018 goda Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Ahmadi Fereshteh Irving Palm Nader Ahmadi oktyabr 2016 goda PDF Hogskolan i Gavle Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 PDF Sverigedemokraterna Arhiv originalu PDF za 25 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Aftonbladet Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Kristdemokraterna Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Miljopartiet Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Centerpartiet Arhiv originalu za 26 travnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 Socialdemokraterna Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019

Дата публікації:
Топ