Ілюзія кластерів це тенденція помилково вважати що смуги або кластери які обов язково виникають у невеликих випадкових в

Ілюзія кластерів — це тенденція помилково вважати, що «смуги» або «кластери», які обов'язково виникають у невеликих випадкових вибірках, є статистично значущими. Ілюзія викликана тенденцією людей недостатньо передбачати розмір варіативності, яка може з'явитись у малих вибірках випадкових або напів-випадкових даних.

Випадковий розподіл до 10 000 точок всередині квадрату, за видно появу начебто «згустків» або кластерів

Приклади

Гілович, ранній автор з цього питання, вважав, що цей ефект виникає для різних типів випадкових розподілів, включно з двовимірними даними, такими, як наприклад кластери місць попадання бомб Фау-1 на мапі Лондону під час Другої світової війни; або бачення послідовностей у часовий флуктуаціях цін на фондовому ринку. Хоча лондонці і розробили декілька теорій щодо структури бомбування Лондону, статистичний аналіз, проведений Р. Д. Кларком та вперше опублікований 1946 р., показав, що місця попадання ракет Фау-2в Лондоні насправді були дуже наближеними до випадкового розподілу.

Ілюзія кластерів є центральною в , про перше дослідження якої повідомляли Гілович, Роберт Валлоне та Еймос Тверські. Вони з'ясували, що ідея про те, що баскетбольні гравці влучають в кошик «смугами», про які деякі спортивні коментатори кажуть. що необхідно «кувати поки гаряче», була невірною. Насправді, зібрані цими дослідниками дані показали, що якщо щось і можна передбачити з попереднього вдалого кидка гравця, то це трохи більшу ймовірність, що наступний кидок буде невдалим.

Схожі упередження

Використання цього когнітивного упередження у повсякденному мисленні може призвести до омани вдалого стрільця. Більш загальними формами помилкового розпізнавання форм та структур є парейдолія та апофенія. Пов'язаними упередженнями також є ілюзія контролю, на виникнення якої може впливати ілюзія кластерів, та нечутливість до розміру вибірки, за якої люди не очікують більшої варіативності у менших вибірках.

Ще одним когнітивним упередженням. що стосується нерозуміння випадкових смуг, є омана гравця.

Можливі причини

Деніел Канеман та Еймос Тверські пояснювали, що таке хибне передбачення спричиняється евристикою репрезентативності (існування якої вони власне вперше запропонували).

Див. також

Примітки

Gilovich, Thomas (1991). How we know what isn't so: The fallibility of human reason in everyday life. New York: The Free Press. ISBN .
Kahneman, Daniel; Amos Tversky (1972). Subjective probability: A judgment of representativeness. Cognitive Psychology. 3: 430—454. doi:10.1016/0010-0285(72)90016-3.
Clarke, R. D. (1946). An application of the Poisson distribution (PDF). Journal of the Institute of Actuaries. 72: 481.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Gilovich, 1991 p. 19
Mori, Kentaro. . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2012.
. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 3 березня 2012.
Tierney, John (3 жовтня 2008). . TierneyLab. New York Times. Архів оригіналу (October 3, 2008) за 18 грудня 2020. Процитовано 3 березня 2012.
Gilovich, Thomas; Robert Vallone & Amos Tversky (1985). (PDF). Cognitive Psychology. 17: 295—314. doi:10.1016/0010-0285(85)90010-6. Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2012. Процитовано 11 червня 2014.

Посилання

Ілюзія кластерів на Skeptic's Dictionary [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
Статистичний аналіз спортивних «смуг» на вебсайті Hot Hand [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[gilovich-1] Gilovich, Thomas (1991). How we know what isn't so: The fallibility of human reason in everyday life. New York: The Free Press. ISBN .

[kv-2] Kahneman, Daniel; Amos Tversky (1972). Subjective probability: A judgment of representativeness. Cognitive Psychology. 3: 430—454. doi:10.1016/0010-0285(72)90016-3.

[3] Clarke, R. D. (1946). An application of the Poisson distribution (PDF). Journal of the Institute of Actuaries. 72: 481.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[4] Gilovich, 1991 p. 19

[5] Mori, Kentaro. . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2012.

[6] . Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 3 березня 2012.

[tierney-7] Tierney, John (3 жовтня 2008). . TierneyLab. New York Times. Архів оригіналу (October 3, 2008) за 18 грудня 2020. Процитовано 3 березня 2012.

[grt-8] Gilovich, Thomas; Robert Vallone & Amos Tversky (1985). (PDF). Cognitive Psychology. 17: 295—314. doi:10.1016/0010-0285(85)90010-6. Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2012. Процитовано 11 червня 2014.