Іллінецький кратер (пам'ятка природи)

Дана стаття про природоохоронний об'єкт. Не слід плутати з Іллінецький кратер — стаття про кратер.

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Іллінецький кратер»

49°06′00″ пн. ш. 29°06′25″ сх. д. / 49.100000000027776536626334° пн. ш. 29.10700000002777799° сх. д. / 49.100000000027776536626334; 29.10700000002777799Координати: 49°06′00″ пн. ш. 29°06′25″ сх. д. / 49.100000000027776536626334° пн. ш. 29.10700000002777799° сх. д. / 49.100000000027776536626334; 29.10700000002777799
Країна	Україна
Розташування	Україна Вінницька область, Іллінецький район
Найближче місто	Іллінці
Площа	17,2 га
Засновано	2017 р.
Оператор	Іллінецька міська рада
Іллінецький кратер (пам'ятка природи) (Вінницька область)
Іллінецький кратер у Вікісховищі

Іллінецький кратер — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Площа 17,2 га, перебуває у користуванні Іллінецької міської територіальної громади. Оголошена відповідно до Рішення 21 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30.06.2017 р. № 403.

Пам'ятка розташована на 8 км західніше м. Іллінці Вінницької області на околицях села Лугова і складається з двох ділянок.

Оголошена з метою охорони ділянки Іллінецького кратера — однієї з найстаріших астроблем Землі, віком близько 400 млн років.

Геологія і рельєф

У тектонічному відношенні територія об'єкту приурочена до Українського шита, в орографічному — лежить на межі Подільської та Придніпровської височин (з позначками висот 255—257 м н. р. м.) у долині річки Собок.

Наслідком зіткнення космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230—300 м) І твердими породами було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км, і глибиною до 600—800 м.

Іллінецький кратер утворено в породах кристалічного фундаменту, у складі якого переважають граніти, гнейси і чарнокіти, а також більш рідкісні типи порід, які представлені амфіболітами. На сучасній ерозійній поверхні залягають пухкі четвертинні відклади. .

В імпактитах Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно з земним, вміст нікелю, іридію, кобальту що дало змогу ідентифікувати цю геологічну структуру, як типовий метеоритний кратер.

За своїми масштабами Іллінецький кратер значно поступається найвідомішим у світі, які мають діаметри до 300 км. Однак в Україні він належить до семи найбільших геологічних об'єктів імпактного походження. На відміну від інших подібних структур в Україні він частково доступний для огляду, а не цілковито схований під шаром ґрунту.

Учені Інституту геохімії і фізики мінералів (після 1993 року - Інституту геології та геохімії магматизму) в 1972 році визначили вік Іллінецького кратера у 400 мільйонів років (в геологічному розумінні - це ранній девон), але в 2004 році дослідники з Гельсінського університету уточнили цифру до 445 мільйонів років, що відповідає пізньому ордовику.

Фактори антропогенного впливу

У межах пам'ятки є кілька кустарних розробок корисних копалин. Місцеве населення використовує метаморфізовані (внаслідок метеоритного вибуху) граніти для будівництва будинків, підмурків, доріг тощо. За східною околицею с. Лугова місцеві кар'єри переплелися у вигляді лабіринтів. Назавжди руйнуються залишки давніх кар'єрів як археологічного пам'ятника історії розвитку України ІІІ—ХІІІ століть.

Стан вивчення

Визначення імпактного генезису Іллінецької структури виконано (1973) та А. А. Вальтером і (1973). У подальшому вивчення кратера, його будови, ударного метаморфізму порід і складу розплавлених імпакгитів наведено у наукових роботах, зокрема (Вальтер, Лазаренко, 1984; Вальтер, Рябенко, 1977; Гуров, Рябенко, 1984; Гуров, Турова, 1991 та ін). Природні виходи й кар'єри зювітів, розплавлених імпактитів і алогенних брекчій стали об'єктом екскурсій 27-ї сесії міжнародного геологічного конгресу 1984 року. . Магнітометричні дослідження імпактних порід кратеру та їх вік обговорювалися на міжнародній конференції «Impacts in Precambian Shields» у Фінляндії 2000 року. Утім, форма залягання ударних порід Іллінецької структури детально не вивчена.

Режим охорони

Пам'ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

На території Пам’ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану:

• будівництво споруд, що можуть вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафту і спричинити збитки пам'ятці природи;
• геологорозвідувальні роботи, добування корисних копалин, порушення ґрунтового та рослинного покриву;
• будь-яке засмічення та забруднення території пам'ятки природи;
• надання земельних ділянок під забудову;
• інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та втрати наукової та природоохоронної цінності Пам’ятки.

Галерея

Джерела

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
2. . Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Метеоритний кратер на Вінниччині оголосили новим українським заповідником. 5 канал. 3 липня 2017. оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 9 жовтня 2021.
4. Совгіра С. В., Гончаренко Г. Є. Проектування нових заповідних територій // VI-ий Всеукраїнський з'їзд екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology-2017), м. Вінниця, 20-22 вересня, 2017 : збірник наукових праць. — Вінниця : ВНТУ, 2017. — УДК 502.172(1-751.3)(477).
5. Анастасія Сплодитель. Наукове обґрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Липовецько-Іллінецька астроблема» // Вісник Львівського університету. — 2014. — Вип. 48. — С. 298–305. — (серія географічна). — ISSN 2078-6441.
6. Захоплююча подорож Поділлям. Частина II – геологічна
7. Eugene P. GUROV, Christian KOEBERL, Wolf Uwe REIMOLD (November 1998). Petrography and geochemistry of target rocks and impactites from the Ilyinets Crater, Ukraine. Meteoritics & Planetary Sciences. 33 (6): 1317—1333. doi:10.1111/j.1945-5100.1998.tb01316.x. (англ.)
8. Meteorite Impacts in Precambrian Shields. : ( )[англ.] : Programme and Abstracts the 4th Workshop of the European Science Foundation Impact Programme / Plado, J. ; Pesonen, L.J.. — Geological Survey of Finland. — Lappajarvi-Karikkoselka-Saäksjärvi, 2000. — 119 p.
9. [1] [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] "Закон України «Про природно-заповідний фонд України»

Посилання

• Наукове обґрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Іллінецький кратер». Автори: доктор педагогічних наук, професор С. В. Совгіра, доктор геологічних наук, професор С. Г. Половка, кандидат геологічних наук, доцент Г. Є. Гончаренко, директор Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату С. І. Крижанівський.
• Заповідне Поділля / Г. І. Денисик, В. Є. Любченко. — Вінниця : Теза, 2000. — 104 с.
• О. В. Мудрак. Обґрунтування необхідності розбудови екологічної мережі Вінницької області // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграрного ун-ту. — Вінниця, 2004. — Вип. 17. — С. 84–92.
• А. О. Сплодитель. “Липовецько–Іллінецька астроблема” – майбутній об’єкт природно-заповідного фонду Вінниччини // Зб. наук. праць Вінницького держ. пед. yн-ту ім. М. Коцюбинського. — Вінниця, 2012. — Вип. 2. — С. 266–269.
• Ю. В Яцентюк. Екомережа Вінницької області. — Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2011. — 128 с.
• Положення про геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Іллінецький кратер».