Ізяслав Інгварович

Ізясла́в І́нгварович (? — 31 травня 1223) — останній (князь дорогобузький) (1220—1223). Представник дому Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син луцького князя Інгвара Ярославича. Разом з троюрідним братом Данилом Романовичем та дядьком Мстиславом Німим брав участь у битві на Калці, де й загинув. Нащадків не залишив. Після його смерті Дорогобузьке князівство увійшло до складу Володимирського.

Ізяслав Інгварович
(Князь Дорогобузький)
1220 — 31 травня 1223
Попередник:	Всеволод Ярославич
Наступник:	відсутній
Народження:	невідомо
Смерть:	31 травня 1223(1223-05-31) р. Калка, (Половецький степ)
Рід:	Ізяславичі Волинські
Батько:	Інгвар Ярославич

Дослідження останків

За легендою останки Ізяслава Інгваревича зберігалися у підземеллях Луцька. Розкопки замкового храму в середині 1980-х років виявили за апсидою церкви серед інших залишків князівську гробницю зі скелетом, якому наконечником татарської стріли прострелено череп.

2018 року Святослав Шеломенців-Терський, професор історії у Львівській політехніці, припустив, що цей скелет міг належати князю Ізяславу Інгваровичу. В ДНК останків була виявлена Y-хромосомна R1a1a1b1a1a1c1-M458>L1029 і . Roberta Estes в свої статті посилається на H7 гаплогрупу з сервісу , що в свою чергу показується також на платформі SNP Tracker. Це не сходиться з даними із сервісу MyTrueAncestry де подається гаплогрупа H1-d4a, що в певній мірі підтверджується результатами мтДНК аналізу на платформі , де під гаплогрупою H1-d4a* вказаний ідентифікатор Ізяслава - VK541). Проте Y-хромосомна гаплогрупа не збіглася з жодною із гаплогруп відомих Рюриковичів і майже не зустрічається у Скандинавії.

Примітки

1. Войтович 2000.
2. ПСРЛ, Т. 1, Стб. 509; Т. 7, С. 132; Т. 10, С. 92.
3. Підземелля в Луцьку
4. Україна. Повернення своєї історії // YouTube.
5. Estes, Roberta (18 вересня 2020). 442 Ancient Viking Skeletons Hold DNA Surprises – Does Your Y or Mitochondrial DNA Match? Daily Updates Here!. DNAeXplained - Genetic Genealogy (амер.). Процитовано 2 липня 2023.
6. Мітохондріальна гаплогрупа H7 на SNP Tracker. scaledinnovation.com. Процитовано 2 липня 2023.
7. YFull - MTree 1.02.20241 - H1-d4. www.yfull.com. Процитовано 2 липня 2023.
8. Margaryan 2020.

Бібліографія

Джерела

• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.1. I. II. Лаврентьевская и Троицкая летописи. Санкт-Петербург, 1846.
• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.7. VII. Летопись по Воскресенскому списку. Санкт-Петербург, 1856.
• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.10 VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. Санкт-Петербург, 1885.

Монографії

• Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.

Статті

• Margaryan A. et al. Population genomics of the Viking world // Nature volume 585, pages 390–396, 16 September 2020 (Population genomics of the Viking world // BioRxiv, 2019).

Посилання

• Україна. Повернення своєї історії // YouTube.