Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ігнац Брюлль також Ігнатій Брюлль нім Ignaz Brüll 7 листопада 1846 Простейов 17 вересня 1907 Відень австрійський компози

Ігнац Брюлль

Ігнац Брюлль

Ігнац Брюлль (також Ігнатій Брюлль, нім. Ignaz Brüll; 7 листопада 1846, Простейов — 17 вересня 1907, Відень) — австрійський композитор, піаніст і музичний педагог.

Ігнац Брюлль
нім. Ignaz Brüll
image
Основна інформація
Дата народження7 листопада 1846(1846-11-07)[1][2][…]
Місце народженняПростейов[4]
Дата смерті17 вересня 1907(1907-09-17)[1][2][…] (60 років)
Місце смертіВідень, Австро-Угорщина[1][4]
ПохованняСтаре єврейське кладовище[d]
ГромадянствоАвстро-Угорщина і Австрійська імперія
Професіїпіаніст, композитор, педагог
ОсвітаВіденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителіd
Інструментифортепіано
Жанриопера
Дітиd
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Ігнац Брюлль народився в містечку Просніце (нині Простейов) в заможній єврейській родині; з боку батька був у родинних стосунках з рабином і талмудистом Нехем'єю Брюллем.

З 1850 сім'я жила у Відні. Тут Брюлль навчався грі на фортеп'яно y , a композиції y , а потім у . Перші твори композитора для фортепіано і струнних інструментів з'явилися вже в 1860 році, a вже в наступному році Епштейн виступив з концертом, написаним його юним учнем.

image
Ігнац Брюлль

Закінчивши в столиці Австрії свою музичну освіту, Ігнац Брюлль багато років з успіхом виступав як піаніст-віртуоз в різних європейських столицях і в різних куточках Німеччини і Австро-Угорщини. У 1864 році в Штутгарті була вперше виконана його серенада для оркестру, що поклала початок його світовій популярності. У тому ж році була написана його перша опера «Жебрак із Самарканда» (нім. Die Bettler von Samarkand) планувалася до постановки в Штутгарті, але цього так і не відбулося, партитура втрачена) і кілька фортепіанних і камерних творів. З 1872 по 1878 рік Брюлль працював викладачем фортепіанно в школі у Відні (нині ), a з 1881 року став одним з її директорів.

Квінтесенція композиторської діяльності Ігнаца Брюлля лежить в його оперних творах. У 1875 році з'явилася друга його опера — «Золотий хрест» (нім. Das goldene Kreuz) текст до якої написав , автор знаменитої «Дебори». Ця невелика опера з чисто народними мелодіями швидко завоювала міцні симпатії публіки і обійшла багато сцен світу. Успіх опери сприяв і зростанню популярності Брюлля-піаніста — так, його британські гастролі 1878 року приурочені до лондонській прем'єри «Золотого хреста», викликали настільки великий інтерес, що замість двох запланованих концертів довелося дати двадцять. Однак з 1882 року Брюлль помітно знизив виконавську активність, зосередившись на композиції. Крім того, в тому ж році він одружився, і будинок сімейства Брюлль у Відні став центром музичного життя, де найбільшою фігурою був Йоганнес Брамс, виключно цінував співробітництво з Брюллем: досить сказати, що всі чотири симфонії Брамса сам композитор вперше виконав для вузького кола друзів разом з Брюллем, на двох фортепіано.

Серед творів Брюлля опери «Der Landfried», 1877; «Bianca», 1879; «Königin Mariette», 1883; «Das steinerne Herz» (казка), 1888; «Gringoire», 1892; «Schach dem König», 1893; «Gloria», 1896; «Der Husar», 1898 і «Herr Hor» (текст Густава Кастрота). З інших творів композитора найбільш відомі: «Champagnermärchen» — балет, симфонія, увертюра до «Макбета», тв. 46, і мисливська увертюра «Im Walde», два фортепіанні концерти (записані в 1998 році ), рапсодія для фортеп'яно з оркестром, скрипковий концерт, соната і чотири сюїти для фортеп'яно, соната для двох фортеп'яно, віолончельна соната, дві скрипкові сонати, фортепіанне тріо, сюїта для фортеп'яно та скрипки, тв. 42, фортепіанні п'єси, романси, хори.

Ігнац Брюлль помер 17 вересня 1907 року та був похований на Старому єврейському цвинтарі у Відні.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118660284 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
    d:Track:Q12342237d:Track:Q125023568
  5. Брюлль, Игнатий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. Брюлль, Игнац // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  7. . Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
  8. Брюлль // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)

Література

  • Ріман, «Музичний словник»;
  • Baker, Biograph, dict. of. musicians;
  • Hanslick, Die moderne Oper;
  • "Jew. Enc. ", 111, с. 402.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ignac Bryull takozh Ignatij Bryull nim Ignaz Brull 7 listopada 1846 Prostejov 17 veresnya 1907 Viden avstrijskij kompozitor pianist i muzichnij pedagog Ignac Bryullnim Ignaz BrullOsnovna informaciyaData narodzhennya7 listopada 1846 1846 11 07 1 2 Misce narodzhennyaProstejov 4 Data smerti17 veresnya 1907 1907 09 17 1 2 60 rokiv Misce smertiViden Avstro Ugorshina 1 4 PohovannyaStare yevrejske kladovishe d GromadyanstvoAvstro Ugorshina i Avstrijska imperiyaProfesiyipianist kompozitor pedagogOsvitaVidenskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaVchitelidInstrumentifortepianoZhanrioperaDitid Fajli u VikishovishiBiografiyaIgnac Bryull narodivsya v mistechku Prosnice nini Prostejov v zamozhnij yevrejskij rodini z boku batka buv u rodinnih stosunkah z rabinom i talmudistom Nehem yeyu Bryullem Z 1850 sim ya zhila u Vidni Tut Bryull navchavsya gri na fortep yano y a kompoziciyi y a potim u Pershi tvori kompozitora dlya fortepiano i strunnih instrumentiv z yavilisya vzhe v 1860 roci a vzhe v nastupnomu roci Epshtejn vistupiv z koncertom napisanim jogo yunim uchnem Ignac Bryull Zakinchivshi v stolici Avstriyi svoyu muzichnu osvitu Ignac Bryull bagato rokiv z uspihom vistupav yak pianist virtuoz v riznih yevropejskih stolicyah i v riznih kutochkah Nimechchini i Avstro Ugorshini U 1864 roci v Shtutgarti bula vpershe vikonana jogo serenada dlya orkestru sho poklala pochatok jogo svitovij populyarnosti U tomu zh roci bula napisana jogo persha opera Zhebrak iz Samarkanda nim Die Bettler von Samarkand planuvalasya do postanovki v Shtutgarti ale cogo tak i ne vidbulosya partitura vtrachena i kilka fortepiannih i kamernih tvoriv Z 1872 po 1878 rik Bryull pracyuvav vikladachem fortepianno v shkoli u Vidni nini a z 1881 roku stav odnim z yiyi direktoriv Kvintesenciya kompozitorskoyi diyalnosti Ignaca Bryullya lezhit v jogo opernih tvorah U 1875 roci z yavilasya druga jogo opera Zolotij hrest nim Das goldene Kreuz tekst do yakoyi napisav avtor znamenitoyi Debori Cya nevelika opera z chisto narodnimi melodiyami shvidko zavoyuvala micni simpatiyi publiki i obijshla bagato scen svitu Uspih operi spriyav i zrostannyu populyarnosti Bryullya pianista tak jogo britanski gastroli 1878 roku priurocheni do londonskij prem yeri Zolotogo hresta viklikali nastilki velikij interes sho zamist dvoh zaplanovanih koncertiv dovelosya dati dvadcyat Odnak z 1882 roku Bryull pomitno zniziv vikonavsku aktivnist zoseredivshis na kompoziciyi Krim togo v tomu zh roci vin odruzhivsya i budinok simejstva Bryull u Vidni stav centrom muzichnogo zhittya de najbilshoyu figuroyu buv Jogannes Brams viklyuchno cinuvav spivrobitnictvo z Bryullem dosit skazati sho vsi chotiri simfoniyi Bramsa sam kompozitor vpershe vikonav dlya vuzkogo kola druziv razom z Bryullem na dvoh fortepiano Sered tvoriv Bryullya operi Der Landfried 1877 Bianca 1879 Konigin Mariette 1883 Das steinerne Herz kazka 1888 Gringoire 1892 Schach dem Konig 1893 Gloria 1896 Der Husar 1898 i Herr Hor tekst Gustava Kastrota Z inshih tvoriv kompozitora najbilsh vidomi Champagnermarchen balet simfoniya uvertyura do Makbeta tv 46 i mislivska uvertyura Im Walde dva fortepianni koncerti zapisani v 1998 roci rapsodiya dlya fortep yano z orkestrom skripkovij koncert sonata i chotiri syuyiti dlya fortep yano sonata dlya dvoh fortep yano violonchelna sonata dvi skripkovi sonati fortepianne trio syuyita dlya fortep yano ta skripki tv 42 fortepianni p yesi romansi hori Ignac Bryull pomer 17 veresnya 1907 roku ta buv pohovanij na Staromu yevrejskomu cvintari u Vidni PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118660284 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 Bryull Ignatij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bryull Ignac Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Arhiv originalu za 7 chervnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2020 Bryull Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros LiteraturaRiman Muzichnij slovnik Baker Biograph dict of musicians Hanslick Die moderne Oper Jew Enc 111 s 402

Дата публікації:
Топ