Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Іва́нович Пільгу́к (нар. 20 грудня 1899, місто Решетилівка, Полтавський повіт, Полтавська губернія — пом. 18 липня 1984) — український письменник, педагог та літературознавець. Дослідник творчості Пантелеймона Куліша, автор історико-біографічних творів про Григорія Сковороду, Марію Заньковецьку, Івана Карпенка-Карого, Івана Котляревського, Івана Манжуру, Степана Руданського. Автор шкільних підручників з української літератури та праць з методики її викладання. Доктор філологічних наук, професор.
| Пільгук Іван Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 20 грудня 1899 Решетилівка | |||
| Помер | 18 липня 1984 (84 роки) | |||
| Діяльність | письменник | |||
| | ||||
Біографія
Народився 20 грудня 1899 року в місті Решетилівці на Полтавщині. Освіту здобув у початковій та вищепочатковій школах, 1917 року закінчив педагогічні курси в Полтаві. Згодом — учителював, співробітничав у газетах, почав писати художні твори, брав активну участь у культурному житті УНР. Щоправда, з 1919 мобілізований до російських окупаційних військ, бере участь у боях з Білою Армією та Повстанськими Отаманами України, зокрема був свідком загибелі Отамана Данила Терпила (Зеленого).
У 1920-х легалізувався в окупаційних органах УССР, зосередився на творчій роботі. 1935 працював викладачем історії української літератури інститутів Харкова та Києва.
Набутком читацького загалу стали історико-біографічні твори Івана Пільгука «Грозовий ранок», «Повій, вітре!», «Дуби шумлять», «Григорій Сковорода», «Пісню снує Черемош», «Іван Карпенко-Карий», «Марія Заньковецька». Після тривалої наукової роботи, письменник повернувся до художніх жанрів, якими розпочав літературну діяльність ще на початку 1930-х років, надрукувавши тоді окремими виданнями документальні нариси «Суцільні лани» (1931), «Назустріч струмові Дніпрогесу» (1932), «Атагас» (1932).
Під час Другої світової війни вивезений НКВД СССР до Башкортостану, де в Уфі був залучений до роботи евакуйованих органів АН УССР. Тут 1943 написав і видав історико-критичний нарис «Іван Котляревський. 1769—1838» та нарис про українську журналістику від альманаху «Молодик»
За час від перших публікацій до видання історико-біографічних повістей Іван Пільгук виховав не одне покоління педагогів. Колишній сільський учитель став професором, доктором філологічних наук, опублікував понад триста наукових праць, серед яких відомі монографічні дослідження «Т. Г. Шевченко — основоположник нової української літератури» (1954, 1963), «Степан Руданський» (1956), «Традиції Т. Г. Шевченка в українській літературі. Дожовтневий період» (1963), «Традиції Т. Г. Шевченка в українській радянській літературі» (1965), створив багато підручників із української літератури для середніх і вищих шкіл.
1969 вийшла книжка поезій Пантелеймона Куліша з великою передмовою Івана Пільгука. Видання мало широкий відгук в окупації та у вільному світі. Юрій Шевельов писав: "Дослідники Куліша, що мусіли впритул підійти до писань Куліша, завжди відчували незручнсть при вимозі прикласти офіційну наличку. Навіть обережний Пільгук волів, хай лишивши «буржуазність», оминути другу половину формули — «націоналізм». Він говорив радше про «позиції буржуазного ліберала».
Якось у розмові Іван Іванович напівжартома зауважив: «Якби мені судилося працювати мулярем, то я за все своє життя, навіть при допомозі найновітнішої техніки, не міг би покласти таку кількість цеглин у будови, скількома примірниками моїх підручників протягом сорока років користувалися учні середніх шкіл та студенти. Писались ті підручники або самостійно, або у співавторстві».
Іван Пільгук постійно перебував під наглядом російських спецслужб, його викладацька діяльність загрожувала йому кримінальним переслідуванням. Його студент — у майбутньому відомий філолог — Василь Яременко згадував: «Битий історією та комуністичною системою, він читав обережні лекції. ….Він запрошував мене після лекцій прогулюватися вулицями Києва. То були незабутні прогулянки. Я довідувався де денікінськими багнетами був прикінчений Василь Чумак, де жив Антонович, Заньковецька, Лисенко, Грушевського, де на Безаківській була книгарня „Киевской старини“ і хто в ній збирався»
Помер на 85-му році життя 18 липня 1984 року. Похований на Байковому кладовищі (північна частина ділянки № 33, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.4175306° пн. ш. 30.5011556° сх. д.).
Твори
- Грозовий ранок
- Дуби шумлять
- Пісню снує Черемош
Джерела
- Решетилівська бібліотека [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Пільгук Іван Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 131.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Iva novich Pilgu k nar 20 grudnya 1899 misto Reshetilivka Poltavskij povit Poltavska guberniya pom 18 lipnya 1984 ukrayinskij pismennik pedagog ta literaturoznavec Doslidnik tvorchosti Pantelejmona Kulisha avtor istoriko biografichnih tvoriv pro Grigoriya Skovorodu Mariyu Zankovecku Ivana Karpenka Karogo Ivana Kotlyarevskogo Ivana Manzhuru Stepana Rudanskogo Avtor shkilnih pidruchnikiv z ukrayinskoyi literaturi ta prac z metodiki yiyi vikladannya Doktor filologichnih nauk profesor Pilguk Ivan IvanovichNarodivsya20 grudnya 1899 1899 12 20 ReshetilivkaPomer18 lipnya 1984 1984 07 18 84 roki DiyalnistpismennikBiografiyaNarodivsya 20 grudnya 1899 roku v misti Reshetilivci na Poltavshini Osvitu zdobuv u pochatkovij ta vishepochatkovij shkolah 1917 roku zakinchiv pedagogichni kursi v Poltavi Zgodom uchitelyuvav spivrobitnichav u gazetah pochav pisati hudozhni tvori brav aktivnu uchast u kulturnomu zhitti UNR Shopravda z 1919 mobilizovanij do rosijskih okupacijnih vijsk bere uchast u boyah z Biloyu Armiyeyu ta Povstanskimi Otamanami Ukrayini zokrema buv svidkom zagibeli Otamana Danila Terpila Zelenogo U 1920 h legalizuvavsya v okupacijnih organah USSR zoseredivsya na tvorchij roboti 1935 pracyuvav vikladachem istoriyi ukrayinskoyi literaturi institutiv Harkova ta Kiyeva Nabutkom chitackogo zagalu stali istoriko biografichni tvori Ivana Pilguka Grozovij ranok Povij vitre Dubi shumlyat Grigorij Skovoroda Pisnyu snuye Cheremosh Ivan Karpenko Karij Mariya Zankovecka Pislya trivaloyi naukovoyi roboti pismennik povernuvsya do hudozhnih zhanriv yakimi rozpochav literaturnu diyalnist she na pochatku 1930 h rokiv nadrukuvavshi todi okremimi vidannyami dokumentalni narisi Sucilni lani 1931 Nazustrich strumovi Dniprogesu 1932 Atagas 1932 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vivezenij NKVD SSSR do Bashkortostanu de v Ufi buv zaluchenij do roboti evakujovanih organiv AN USSR Tut 1943 napisav i vidav istoriko kritichnij naris Ivan Kotlyarevskij 1769 1838 ta naris pro ukrayinsku zhurnalistiku vid almanahu Molodik Za chas vid pershih publikacij do vidannya istoriko biografichnih povistej Ivan Pilguk vihovav ne odne pokolinnya pedagogiv Kolishnij silskij uchitel stav profesorom doktorom filologichnih nauk opublikuvav ponad trista naukovih prac sered yakih vidomi monografichni doslidzhennya T G Shevchenko osnovopolozhnik novoyi ukrayinskoyi literaturi 1954 1963 Stepan Rudanskij 1956 Tradiciyi T G Shevchenka v ukrayinskij literaturi Dozhovtnevij period 1963 Tradiciyi T G Shevchenka v ukrayinskij radyanskij literaturi 1965 stvoriv bagato pidruchnikiv iz ukrayinskoyi literaturi dlya serednih i vishih shkil Mogila Ivana Pilguka Bajkove kladovishe 1969 vijshla knizhka poezij Pantelejmona Kulisha z velikoyu peredmovoyu Ivana Pilguka Vidannya malo shirokij vidguk v okupaciyi ta u vilnomu sviti Yurij Shevelov pisav Doslidniki Kulisha sho musili vpritul pidijti do pisan Kulisha zavzhdi vidchuvali nezruchnst pri vimozi priklasti oficijnu nalichku Navit oberezhnij Pilguk voliv haj lishivshi burzhuaznist ominuti drugu polovinu formuli nacionalizm Vin govoriv radshe pro poziciyi burzhuaznogo liberala Yakos u rozmovi Ivan Ivanovich napivzhartoma zauvazhiv Yakbi meni sudilosya pracyuvati mulyarem to ya za vse svoye zhittya navit pri dopomozi najnovitnishoyi tehniki ne mig bi poklasti taku kilkist ceglin u budovi skilkoma primirnikami moyih pidruchnikiv protyagom soroka rokiv koristuvalisya uchni serednih shkil ta studenti Pisalis ti pidruchniki abo samostijno abo u spivavtorstvi Ivan Pilguk postijno perebuvav pid naglyadom rosijskih specsluzhb jogo vikladacka diyalnist zagrozhuvala jomu kriminalnim peresliduvannyam Jogo student u majbutnomu vidomij filolog Vasil Yaremenko zgaduvav Bitij istoriyeyu ta komunistichnoyu sistemoyu vin chitav oberezhni lekciyi Vin zaproshuvav mene pislya lekcij progulyuvatisya vulicyami Kiyeva To buli nezabutni progulyanki Ya doviduvavsya de denikinskimi bagnetami buv prikinchenij Vasil Chumak de zhiv Antonovich Zankovecka Lisenko Grushevskogo de na Bezakivskij bula knigarnya Kievskoj starini i hto v nij zbiravsya Pomer na 85 mu roci zhittya 18 lipnya 1984 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi pivnichna chastina dilyanki 33 50 25 03 pn sh 30 30 04 sh d 50 4175306 pn sh 30 5011556 sh d 50 4175306 30 5011556 TvoriGrozovij ranok Dubi shumlyat Pisnyu snuye CheremoshDzherelaReshetilivska biblioteka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaPilguk Ivan Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 131