Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́ноші — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України, в 6 км від Берегова.
| село Яноші | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Громада | Берегівська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21020030180070457 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1321 | ||
| Населення | 2030 | ||
| Площа | 3,8 км² | ||
| Густота населення | 534,21 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90233 | ||
| Телефонний код | +380 03141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°15′09″ пн. ш. 22°37′53″ сх. д. / 48.25250° пн. ш. 22.63139° сх. д.Координати: 48°15′09″ пн. ш. 22°37′53″ сх. д. / 48.25250° пн. ш. 22.63139° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 111 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90233, с.Яноші, вул. Шевченка, 41 | ||
| Карта | |||
  Яноші | |||
 Яноші | |||
| Мапа | |||
| | |||
Історія
Село Яноші розташоване на рівнині, що простягається від південних схил Карпатських гір-Полонини Боржава на південь, в напрямку до Середньодунайської низини Угорщини. Через село проходить шосейна дорога, яка з'єднує західні області України, через Верецький перевал, з містами області — Берегсово, Хустом і веде в Угорщину. Ця дорога виникла в глибокій давнині вздовж долини річки Латориця і по ній, по всій імовірності, здійснювалося переселення народів, а в першому тисячолітті нашої ери нашестя гуннів (IV ст.) угрів (IX ст.), монголо-татар (1241 р.), пізніше по ній здійснювались воєнні походи різних правителів на південь та на північ.
Історія археологічних досліджень
Початок заселення людьми території Берегівського району, в тому числі і села Яноші, яке перебувало на шляху переселення народів, зародилося в глибокій давнині, про що свідчать археологічні розкопки (палеоліту і неоліту-5-2 тисячі років до нашої ери), знайдені на окраїнах міста Берегово (Мала гора), мідного та бронзового віків, знайдені на окраїні міста Берегово (Берегсас), селах Дийда, Яноші, Кідьош, Мужай, Боржава, а також розкопки древньослав'янського періоду VII—III віків до нашої ери із сіл Велика Бийгань, Дийда, Яноші та Берегово.
Про це згадується в працях археологів Є. А. Балагурі та ст. І.Пеняка "Закарпаття-земля Слов"янська".(Видавництво «Карпати», Ужгород,1976.
Про археологічні дослідження Закарпатської області, в тому числі і Берегівського району, є в наявності багата література, видана археологами. Так, наприклад, про археологічні розкопки, знайдені на окраїнах вище названих населених пунктів та самого міста Берегсас, згадується в таких працях:
1 Легоцкі Тіводор: Адаток хозанк археологіаяхоз, I,II, (1892—1912)
2. Легоцкі Тіводор-Берегвармедє монографіяйо, II.
3.Фердинанд Лесек, Правік Подкарпатської Русі, Ужгород, 1922.
4. Др. Айзнер Ян, Латенске паматкі на Словенску а в Подкарпатске Русі. Обзор,1922, та ін.
Але, найцінніші для нас матеріали експедиції Інституту археології АН УРСР, які опублікував в районній газеті «Вереш Засло» -«Червоний прапор» 1 вересня 1984 р. кандидат історичних наук С.Пеняк за назвою «Нові старожитності Берегівщини».
«На околиці Чорного Мочару, на південний схід від села Іванівка нами були виявлені сліди давньоруського поселення IX—X ст. В таких природних умовах давньоруське поселення знайдено вперше…»
На південній околиці сала Іванівка (тепер Яноші), у підніжжя Ардівської гори, виявлено два поселення першої половини I тисячоліття н. е. Але чи не найцікавіші поселення I тисячоліття нашої ери знайдено в тому місці, де Верке перетинає газопровід. Встановлено, що правий і лівий берег річки в давнину був густо заселений. З метою вивчення пам'яток та запобігання її знищенню, експедиція в цьому місці провела розкопки. Було досліджено житлові, господарські та виробничі об"єкти III—IV, V—VI і наступних століть нашої ери. Під час розкопок здобуто уламки від горшків, мисок ліпного і гончарного виробництва. Особливо привертає своєю формою, орнаментацією гончарно сіра кераміка III—V ст. н. е.,тут же розкопано напівземлянкові житла підквадратної форми з печами-кам"янками та стовповою конструкцією стін, заповнені ліпною керамікою так званого празького типу. Ці типи жител і кераміка, на нашу думку, є пам'ятками матеріальної культури ранніх слов"ян, які вкінці V-го, на початку VI-го століття заселити Закарпаття. Таким чином, нашими розкопками на березі Верке розпочато вивчення ще одної сторінки історії слов"ян - заселення ними Карпатського басейну".
Історія села
Село Яноші з теперішнім адміністративним центром Яношівською сільською радою, складається з двох населених пунктів Яноші та Балажер, які в минулому належали різним феодалам, тому й історичні документи свідчать про кожен з них окремо.
В «Монографії…» Т.Легоцького згадується, що с. Яноші — угорсько-руське(орос) село, воно в 1870 році мало 136 будинків,778 жителів та 3108 гольдів земельних угідь. Село старе, воно вже на початку XIV століття мало свій церковний приход та священика. В 1364 році воно називалось селом Яноші і перебувало у володінні королеви Ержебет (мати або донька короля Надь Лайоша). З 1484 року воно належало до Мукачівського замку, було опустошено кочовими племенами татар у 1556 році. В 1649 р. у поміщиці Лорантфі Жужанни були 33 кріпосних селян, серед них 2 сейкелі-драбанти (тілохранителі), 3 каменотьоси, 2 майстри по виробленню черепиці, 224 голів рогатої худоби, 42 вівці, 225 свиней та 54 солом"яні вулики бджіл.
Згадується і про церкву, яка була побудована в XIV столітті в готичному стилі. Проте ця церква в 1748, 1779, 1799 роках добудовувалась, а в 1912 році була зведена башня, тому первинний стиль будівлі на сьогодні не зберігся. Церква належить реформатам.
В 1728 році австрійський імператор подарував землі графу Шенборну-Бухгайму, якому в с. Яноші належала ферма (майор) «Чакі». Назва цього майору, по всій імовірності, походить від феодала-родича королівської сім"ї Чак Мате, який в 1301—1308 р.р. володів північною частиною Угорщини та Закарпаттям. Крім вище названої церкви, в селі була дерев"яна греко-католицька церква(по вулиці Церковній) яка в 1818 році, разом з фарою, згоріла. Тоді згоріла і більша частина села. Замість неї, в 1828—1834 р.р.побудована нова церква. Будівля церковнї фари була побудована 1904 року, в ній з 1945 року розміщена сільська рада, з 1949 року семирічна, а потім восьмирічна школа.
В ході ознайомлення з історичними матеріалами доктора історичних наук, професора УжДУ М. В. Трояна «Мукачівський замок», ми узнаємо, що Мукачівський замок часто піддавався руйнуванню, опустошенню сіл, які перебували у його підпорядкуванні, тому доля села Яноші була трагічною, бо селяни, котрі тут жили, змушені були звикнути до міжусобиць та війн, що тут відбувалися, як учасники бойових дій та селянських повстань (повстання Ю.Дожи, повстання Ф.Раковці, та ін.).
З 1844 р. (за даними монографії Т.Легоцького) селище мало власну печатку з гербом: зображенням лелеки, що тримає в дзьобі жабу.
В 1873 році село Яноші, як і багато інших сіл Закарпаття посягнуло велике горе- більшість жителів померли від холери. Багато селянських хат залишились безхазяйними.
Розкріпачення селян в селі розпочалось з шістдесятих років XIX століття. Селяни отримали наділи землі і пасовища в загальних угіддях, проте швидко почалось розмежування селян і більшість з них залишились без землі.
Від бідності та злиднів, починаючи з 1900 року до початку першої світової війни(1914), юнаки та дівчата, піддавшись агітації агентів по набору робочих, емігрували в Канаду, Аргентину, Бразилію. Таким чином, за словами очевидців, третина молоді села виїхала в Америку. За архівними документами, з Берегівського району тоді виїхало 1112 чоловік. Багато з них, в тому числі і мешканці села Яноші, загинули в шахтах, на перевалочних базах, фабриках.
Деякі з них повернулися й розказали про тяжкий труд у капіталістів (Югас Пал, Кіш Лукач, Гнатик Янош, Попович Пал, Гочан Дюла та ін.).
Шосейна дорога капітально була побудована в 1932 році. Жителі села, як і за часів Австро-Угорщини, так і за часи Чехословаччини, не мали в селі ні клубу, ні бібліотеки.
До 1896 року, як і всюди по Закарпаттю, в селі Яноші функціонувала церковна школа, в якій дітей навчав дяк. Навчалися тут діти заможних селян за власним бажанням, платно. Державна школа була заснована в 1896 році (вчитель Гаваші Янош). За часів Австро-Угорщини в школі працювали 2-3 вчителі .За часів Чехословацької Республіки їх вже налічувалося 3-4, навчання проводилось на угорській мові.
В перших роках Радянської влади в селі була відкрита початкова школа(директор Сабов Гейза)В школі працювало 4 вчителі, навчання проводилось на угорській мові. Одночасно діти вивчали і російську мову. З 1949 року відкрилася тут семирічка, в 1977 році в селі відкрито новозбудовану середню школу з навчанням на українській та угорській мовах. Через 3 роки у селі почала працювати міжрайонний навчальний комбінат, де молодь села та району могла засвоїти професію водія, тракториста, то що. З 1996 року комбінат переорганізували в ліцей, у якому зокрема професії, учні можуть отримати свідоцтво про середньої освіти.
На сьогодні національний склад населення такий: угорці-85 %, українці-8 %,інші-7 %.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| угорська | 91,53% |
| українська | 8,13% |
| російська | 0,15% |
| інші/не вказали | 0,19% |
Архітектура та цікаві пам’ятники
Перша церква в селі була збудована в XIV столітті в готичному стилі. В 1566 р. вона була зруйнована під час татарського набігу, відбудована в 1595 р. в якості реформатського храму. В подальшому церква реконструювалась в 1748, 1779,1799 рр., нинішній вигляд отримала в 1912 р. із побудовою вежі. Попри численні реконструкції, церква зберегла характерний стиль XIII–XVI ст. Храм є пам’ятником місцевого значення
Церква Покрови пр. богородиці. 1830.
Парохію утворили в 1743 р. У 1748 р. руська громада, яка налічувала 40 осіб, розпочала будівництво першої церкви. В 1775 р. згадують церкву з дерев’яними стінами без іконостаса, а чаша в ній була з олова.
У 1797 р. Іванівка була парохією з філіями в селах Гомок, Балажово (Балажер), Дідово, Гать, Велика Бейґань, Мала Бейґань, Косини і Барабаш (тепер в Угорщині). Тоді в селі були 152 греко-католики і в філіях – 290. Церква була дерев’яна, в поганому стані, фара також дерев’яна під соломою. Теперішню муровану однонавну базиліку спорудили за священика Федора Медвецького і спочатку присвятили Вознесінню Господньому. Над входом вказано дату спорудження – 1834 р. та дату останнього ремонту – 1976 р., на бароковому завершенні викладено дату перекриття бляхою в 1924 р.
У 1991 р. церкву повернули греко-католикам.
Позаду церкви знаходиться церковна фара (будинок священика), початку 20-го століття
Перша греко-католицька церква в селі була зведена з дерева в 1733 р. Вона згоріла в 1818 р. разом із фарою, в пожежі загинула й більшість будинків села. Нова, кам’яна церква в неокласичному стилі була побудована протягом 1828 – 1839 рр. В 1924 р. дах був перекритий бляхою, останні реставраційні роботи проводилися в 1976 р. Церковна фара біля храму була зведена в 1904 р., в період з 1945 по 1949 рр. в ній розміщалась сільська рада, з 1949 р. – школа, на даний час – дитячий садок.
Туристичні місця
- На околиці Чорного Мочару, на південний схід від села Іванівка нами були виявлені сліди давньоруського поселення IX—X ст.
- На південній околиці сала Іванівка (тепер Яноші), у підніжжя Ардівської гори, виявлено два поселення першої половини I тисячоліття н. е
- Церква Покрови пр. богородиці. 1830.- дерев’яна скульптура Ференца Ракоці ІІ, створена в 2010 р. угорським скульптором Тібором Шароші. Позаду скульптури – меморіальний пам’ятник на честь односельчан, репресованих після 2-ї Світової війни, встановлений в 1991 р.
- На сільському стадіоні в 1996 р. зведений пам’ятний стовп на честь футболіста Барна Дьєрдє, роботи скульптора Жужанни Ортутай.
- Біля "Будинку вина" в центрі села знаходиться остов трактору "Універсал", який вважається першим трактором, завезеним на Берегівщину після 2-ї світової війни (орієнтовно в 1947 р.), хоча цей факт не є однозначно доведеним.
- Діно-парк. На території – понад 30 експонатів понад 20 видів. І це не тільки динозаври, а й наприклад, двометрові яйця, у яких можна сфотографуватися. Кожен динозавр – це вже своєрідна фотозона.
Найменший мешканець парку важить близько 70 кг, найбільший – 500 кг.
Джерела
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
- Яноші та Балажер – туристичне передмістя Берегова [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Трактору «Універсал», що біля «Будинку вина», скоро виповниться 70 років [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яноші |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya noshi selo v Beregivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini v 6 km vid Beregova selo Yanoshi Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Beregivska gromada Kod KATOTTG UA21020030180070457 Osnovni dani Zasnovane 1321 Naselennya 2030 Plosha 3 8 km Gustota naselennya 534 21 osib km Poshtovij indeks 90233 Telefonnij kod 380 03141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 15 09 pn sh 22 37 53 sh d 48 25250 pn sh 22 63139 sh d 48 25250 22 63139 Koordinati 48 15 09 pn sh 22 37 53 sh d 48 25250 pn sh 22 63139 sh d 48 25250 22 63139 Serednya visota nad rivnem morya 111 m Misceva vlada Adresa radi 90233 s Yanoshi vul Shevchenka 41 Karta Yanoshi Yanoshi Mapa Yanoshi u VikishovishiIstoriyaSelo Yanoshi roztashovane na rivnini sho prostyagayetsya vid pivdennih shil Karpatskih gir Polonini Borzhava na pivden v napryamku do Serednodunajskoyi nizini Ugorshini Cherez selo prohodit shosejna doroga yaka z yednuye zahidni oblasti Ukrayini cherez Vereckij pereval z mistami oblasti Beregsovo Hustom i vede v Ugorshinu Cya doroga vinikla v glibokij davnini vzdovzh dolini richki Latoricya i po nij po vsij imovirnosti zdijsnyuvalosya pereselennya narodiv a v pershomu tisyacholitti nashoyi eri nashestya gunniv IV st ugriv IX st mongolo tatar 1241 r piznishe po nij zdijsnyuvalis voyenni pohodi riznih praviteliv na pivden ta na pivnich Istoriya arheologichnih doslidzhenPochatok zaselennya lyudmi teritoriyi Beregivskogo rajonu v tomu chisli i sela Yanoshi yake perebuvalo na shlyahu pereselennya narodiv zarodilosya v glibokij davnini pro sho svidchat arheologichni rozkopki paleolitu i neolitu 5 2 tisyachi rokiv do nashoyi eri znajdeni na okrayinah mista Beregovo Mala gora midnogo ta bronzovogo vikiv znajdeni na okrayini mista Beregovo Beregsas selah Dijda Yanoshi Kidosh Muzhaj Borzhava a takozh rozkopki drevnoslav yanskogo periodu VII III vikiv do nashoyi eri iz sil Velika Bijgan Dijda Yanoshi ta Beregovo Pro ce zgaduyetsya v pracyah arheologiv Ye A Balaguri ta st I Penyaka Zakarpattya zemlya Slov yanska Vidavnictvo Karpati Uzhgorod 1976 Pro arheologichni doslidzhennya Zakarpatskoyi oblasti v tomu chisli i Beregivskogo rajonu ye v nayavnosti bagata literatura vidana arheologami Tak napriklad pro arheologichni rozkopki znajdeni na okrayinah vishe nazvanih naselenih punktiv ta samogo mista Beregsas zgaduyetsya v takih pracyah 1 Legocki Tivodor Adatok hozank arheologiayahoz I II 1892 1912 2 Legocki Tivodor Beregvarmedye monografiyajo II 3 Ferdinand Lesek Pravik Podkarpatskoyi Rusi Uzhgorod 1922 4 Dr Ajzner Yan Latenske pamatki na Slovensku a v Podkarpatske Rusi Obzor 1922 ta in Ale najcinnishi dlya nas materiali ekspediciyi Institutu arheologiyi AN URSR yaki opublikuvav v rajonnij gazeti Veresh Zaslo Chervonij prapor 1 veresnya 1984 r kandidat istorichnih nauk S Penyak za nazvoyu Novi starozhitnosti Beregivshini Na okolici Chornogo Mocharu na pivdennij shid vid sela Ivanivka nami buli viyavleni slidi davnoruskogo poselennya IX X st V takih prirodnih umovah davnoruske poselennya znajdeno vpershe Na pivdennij okolici sala Ivanivka teper Yanoshi u pidnizhzhya Ardivskoyi gori viyavleno dva poselennya pershoyi polovini I tisyacholittya n e Ale chi ne najcikavishi poselennya I tisyacholittya nashoyi eri znajdeno v tomu misci de Verke peretinaye gazoprovid Vstanovleno sho pravij i livij bereg richki v davninu buv gusto zaselenij Z metoyu vivchennya pam yatok ta zapobigannya yiyi znishennyu ekspediciya v comu misci provela rozkopki Bulo doslidzheno zhitlovi gospodarski ta virobnichi ob yekti III IV V VI i nastupnih stolit nashoyi eri Pid chas rozkopok zdobuto ulamki vid gorshkiv misok lipnogo i goncharnogo virobnictva Osoblivo privertaye svoyeyu formoyu ornamentaciyeyu goncharno sira keramika III V st n e tut zhe rozkopano napivzemlyankovi zhitla pidkvadratnoyi formi z pechami kam yankami ta stovpovoyu konstrukciyeyu stin zapovneni lipnoyu keramikoyu tak zvanogo prazkogo tipu Ci tipi zhitel i keramika na nashu dumku ye pam yatkami materialnoyi kulturi rannih slov yan yaki vkinci V go na pochatku VI go stolittya zaseliti Zakarpattya Takim chinom nashimi rozkopkami na berezi Verke rozpochato vivchennya she odnoyi storinki istoriyi slov yan zaselennya nimi Karpatskogo basejnu Istoriya selaSelo Yanoshi z teperishnim administrativnim centrom Yanoshivskoyu silskoyu radoyu skladayetsya z dvoh naselenih punktiv Yanoshi ta Balazher yaki v minulomu nalezhali riznim feodalam tomu j istorichni dokumenti svidchat pro kozhen z nih okremo V Monografiyi T Legockogo zgaduyetsya sho s Yanoshi ugorsko ruske oros selo vono v 1870 roci malo 136 budinkiv 778 zhiteliv ta 3108 goldiv zemelnih ugid Selo stare vono vzhe na pochatku XIV stolittya malo svij cerkovnij prihod ta svyashenika V 1364 roci vono nazivalos selom Yanoshi i perebuvalo u volodinni korolevi Erzhebet mati abo donka korolya Nad Lajosha Z 1484 roku vono nalezhalo do Mukachivskogo zamku bulo opustosheno kochovimi plemenami tatar u 1556 roci V 1649 r u pomishici Lorantfi Zhuzhanni buli 33 kriposnih selyan sered nih 2 sejkeli drabanti tilohraniteli 3 kamenotosi 2 majstri po viroblennyu cherepici 224 goliv rogatoyi hudobi 42 vivci 225 svinej ta 54 solom yani vuliki bdzhil Zgaduyetsya i pro cerkvu yaka bula pobudovana v XIV stolitti v gotichnomu stili Prote cya cerkva v 1748 1779 1799 rokah dobudovuvalas a v 1912 roci bula zvedena bashnya tomu pervinnij stil budivli na sogodni ne zberigsya Cerkva nalezhit reformatam V 1728 roci avstrijskij imperator podaruvav zemli grafu Shenbornu Buhgajmu yakomu v s Yanoshi nalezhala ferma major Chaki Nazva cogo majoru po vsij imovirnosti pohodit vid feodala rodicha korolivskoyi sim yi Chak Mate yakij v 1301 1308 r r volodiv pivnichnoyu chastinoyu Ugorshini ta Zakarpattyam Krim vishe nazvanoyi cerkvi v seli bula derev yana greko katolicka cerkva po vulici Cerkovnij yaka v 1818 roci razom z faroyu zgorila Todi zgorila i bilsha chastina sela Zamist neyi v 1828 1834 r r pobudovana nova cerkva Budivlya cerkovnyi fari bula pobudovana 1904 roku v nij z 1945 roku rozmishena silska rada z 1949 roku semirichna a potim vosmirichna shkola V hodi oznajomlennya z istorichnimi materialami doktora istorichnih nauk profesora UzhDU M V Troyana Mukachivskij zamok mi uznayemo sho Mukachivskij zamok chasto piddavavsya rujnuvannyu opustoshennyu sil yaki perebuvali u jogo pidporyadkuvanni tomu dolya sela Yanoshi bula tragichnoyu bo selyani kotri tut zhili zmusheni buli zviknuti do mizhusobic ta vijn sho tut vidbuvalisya yak uchasniki bojovih dij ta selyanskih povstan povstannya Yu Dozhi povstannya F Rakovci ta in Z 1844 r za danimi monografiyi T Legockogo selishe malo vlasnu pechatku z gerbom zobrazhennyam leleki sho trimaye v dzobi zhabu V 1873 roci selo Yanoshi yak i bagato inshih sil Zakarpattya posyagnulo velike gore bilshist zhiteliv pomerli vid holeri Bagato selyanskih hat zalishilis bezhazyajnimi Rozkripachennya selyan v seli rozpochalos z shistdesyatih rokiv XIX stolittya Selyani otrimali nadili zemli i pasovisha v zagalnih ugiddyah prote shvidko pochalos rozmezhuvannya selyan i bilshist z nih zalishilis bez zemli Vid bidnosti ta zlidniv pochinayuchi z 1900 roku do pochatku pershoyi svitovoyi vijni 1914 yunaki ta divchata piddavshis agitaciyi agentiv po naboru robochih emigruvali v Kanadu Argentinu Braziliyu Takim chinom za slovami ochevidciv tretina molodi sela viyihala v Ameriku Za arhivnimi dokumentami z Beregivskogo rajonu todi viyihalo 1112 cholovik Bagato z nih v tomu chisli i meshkanci sela Yanoshi zaginuli v shahtah na perevalochnih bazah fabrikah Deyaki z nih povernulisya j rozkazali pro tyazhkij trud u kapitalistiv Yugas Pal Kish Lukach Gnatik Yanosh Popovich Pal Gochan Dyula ta in Shosejna doroga kapitalno bula pobudovana v 1932 roci Zhiteli sela yak i za chasiv Avstro Ugorshini tak i za chasi Chehoslovachchini ne mali v seli ni klubu ni biblioteki Do 1896 roku yak i vsyudi po Zakarpattyu v seli Yanoshi funkcionuvala cerkovna shkola v yakij ditej navchav dyak Navchalisya tut diti zamozhnih selyan za vlasnim bazhannyam platno Derzhavna shkola bula zasnovana v 1896 roci vchitel Gavashi Yanosh Za chasiv Avstro Ugorshini v shkoli pracyuvali 2 3 vchiteli Za chasiv Chehoslovackoyi Respubliki yih vzhe nalichuvalosya 3 4 navchannya provodilos na ugorskij movi V pershih rokah Radyanskoyi vladi v seli bula vidkrita pochatkova shkola direktor Sabov Gejza V shkoli pracyuvalo 4 vchiteli navchannya provodilos na ugorskij movi Odnochasno diti vivchali i rosijsku movu Z 1949 roku vidkrilasya tut semirichka v 1977 roci v seli vidkrito novozbudovanu serednyu shkolu z navchannyam na ukrayinskij ta ugorskij movah Cherez 3 roki u seli pochala pracyuvati mizhrajonnij navchalnij kombinat de molod sela ta rajonu mogla zasvoyiti profesiyu vodiya traktorista to sho Z 1996 roku kombinat pereorganizuvali v licej u yakomu zokrema profesiyi uchni mozhut otrimati svidoctvo pro serednoyi osviti Na sogodni nacionalnij sklad naselennya takij ugorci 85 ukrayinci 8 inshi 7 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ugorska 91 53 ukrayinska 8 13 rosijska 0 15 inshi ne vkazali 0 19 Arhitektura ta cikavi pam yatnikiPersha cerkva v seli bula zbudovana v XIV stolitti v gotichnomu stili V 1566 r vona bula zrujnovana pid chas tatarskogo nabigu vidbudovana v 1595 r v yakosti reformatskogo hramu V podalshomu cerkva rekonstruyuvalas v 1748 1779 1799 rr ninishnij viglyad otrimala v 1912 r iz pobudovoyu vezhi Popri chislenni rekonstrukciyi cerkva zberegla harakternij stil XIII XVI st Hram ye pam yatnikom miscevogo znachennya Cerkva Pokrovi pr bogorodici 1830 Parohiyu utvorili v 1743 r U 1748 r ruska gromada yaka nalichuvala 40 osib rozpochala budivnictvo pershoyi cerkvi V 1775 r zgaduyut cerkvu z derev yanimi stinami bez ikonostasa a chasha v nij bula z olova U 1797 r Ivanivka bula parohiyeyu z filiyami v selah Gomok Balazhovo Balazher Didovo Gat Velika Bejgan Mala Bejgan Kosini i Barabash teper v Ugorshini Todi v seli buli 152 greko katoliki i v filiyah 290 Cerkva bula derev yana v poganomu stani fara takozh derev yana pid solomoyu Teperishnyu murovanu odnonavnu baziliku sporudili za svyashenika Fedora Medveckogo i spochatku prisvyatili Voznesinnyu Gospodnomu Nad vhodom vkazano datu sporudzhennya 1834 r ta datu ostannogo remontu 1976 r na barokovomu zavershenni vikladeno datu perekrittya blyahoyu v 1924 r U 1991 r cerkvu povernuli greko katolikam Pozadu cerkvi znahoditsya cerkovna fara budinok svyashenika pochatku 20 go stolittya Reformatska cerkva 1912 r Persha greko katolicka cerkva v seli bula zvedena z dereva v 1733 r Vona zgorila v 1818 r razom iz faroyu v pozhezhi zaginula j bilshist budinkiv sela Nova kam yana cerkva v neoklasichnomu stili bula pobudovana protyagom 1828 1839 rr V 1924 r dah buv perekritij blyahoyu ostanni restavracijni roboti provodilisya v 1976 r Cerkovna fara bilya hramu bula zvedena v 1904 r v period z 1945 po 1949 rr v nij rozmishalas silska rada z 1949 r shkola na danij chas dityachij sadok Grekokatolicka cerkvaTuristichni miscyaPam yatnik na chest odnoselchan dobrovolciv Radyanskoyi Armiyi 1972 r Na okolici Chornogo Mocharu na pivdennij shid vid sela Ivanivka nami buli viyavleni slidi davnoruskogo poselennya IX X st Na pivdennij okolici sala Ivanivka teper Yanoshi u pidnizhzhya Ardivskoyi gori viyavleno dva poselennya pershoyi polovini I tisyacholittya n e Cerkva Pokrovi pr bogorodici 1830 derev yana skulptura Ferenca Rakoci II stvorena v 2010 r ugorskim skulptorom Tiborom Sharoshi Pozadu skulpturi memorialnij pam yatnik na chest odnoselchan represovanih pislya 2 yi Svitovoyi vijni vstanovlenij v 1991 r Na silskomu stadioni v 1996 r zvedenij pam yatnij stovp na chest futbolista Barna Dyerdye roboti skulptora Zhuzhanni Ortutaj Bilya Budinku vina v centri sela znahoditsya ostov traktoru Universal yakij vvazhayetsya pershim traktorom zavezenim na Beregivshinu pislya 2 yi svitovoyi vijni oriyentovno v 1947 r hocha cej fakt ne ye odnoznachno dovedenim Dino park Na teritoriyi ponad 30 eksponativ ponad 20 vidiv I ce ne tilki dinozavri a j napriklad dvometrovi yajcya u yakih mozhna sfotografuvatisya Kozhen dinozavr ce vzhe svoyeridna fotozona Najmenshij meshkanec parku vazhit blizko 70 kg najbilshij 500 kg Dzherela Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini Yanoshi ta Balazher turistichne peredmistya Beregova 19 sichnya 2019 u Wayback Machine Traktoru Universal sho bilya Budinku vina skoro vipovnitsya 70 rokiv 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yanoshi Ostov traktora Universal oriyent 1947 r Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih