Микола Павлович Єгипко (нар. 27 жовтня (9 листопада) 1903, Миколаїв — 6 липня 1985 Ленінград) — віце-адмірал Військово-Морського Флоту СРСР, Герой Радянського Союзу.
Микола Павлович Єгипко | |
---|---|
Прізвисько | «Дон Северіно де Морено» |
Народження | 27 жовтня (9 листопада) 1903 Миколаїв |
Смерть | 6 липня 1985 (81 рік) Санкт-Петербург |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Приналежність | СРСР |
Рід військ | ВМФ СРСР |
Освіта | Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова |
Роки служби | 1919–1920, 1925–1967 |
Партія | КПРС |
Звання | Віце-адмірал |
Війни / битви | Громадянська війна в Іспанії, Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Єгипко Микола Павлович у Вікісховищі |
Біографія
Микола Павлович Єгипко народився в місті Миколаєві в сім'ї робітника. Українець. Працював слюсарем на Миколаївському суднобудівному заводі.
З 1925 року служив у Військово-Морському Флоті СРСР. У 1931 році закінчив Вище військово-морське училище, а через рік — командні класи при навчальному загоні підводного плавання в місті Ленінграді. Був помічником командира підводного човна «Щ-102», і командиром підводного човна «Щ-117» на Тихоокеанському флоті. У 1936 році екіпаж «Щ-117» перебільшив нормативи перебування в морі в два рази. За відкриття таких можливостей і резервів човнів серії «Щ» всі члени екіпажу Миколи Павловича були нагороджені орденами. Це був перший випадок в СРСР і Росії, коли екіпаж підводного човна став повністю орденоносним.
Брав участь у громадянській війні в Іспанії 1936–1939 років, на республіканському фронті був відомий під ім'ям «Дон Северіно де Морено». Єгипко був командиром ПЛ «С-6», на якій вивіз цінні урядові вантажі з міста Сантандер в місто Хіхон. (Іспанія) Потім, будучи командиром іспанської ПЛ «С-2», провів її через блоковану противником Гібралтарську протоку з французького порту Сен-Назер до Картахени (Іспанія). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1939 за мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового та інтернаціонального обов'язку капітану 2-го рангу Єгипко Миколі Павловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна. Пізніше йому була вручена медаль «Золота Зірка» № 117.
З серпня 1938 по грудень 1939 року — командир 2-ї бригади підводних човнів Чорноморського флоту, з грудня 1939 по травень 1940 року — командир бригади підводних човнів Балтійського флоту, у складі якої брав участь у радянсько-фінській війні.
За відмінне знання військово-морської справи, великий бойовий досвід, а також вміння використовувати його в бойовій підготовці та службовії діяльності 26 квітня 1941 капітану 2-го рангу Єгипко М. П. було достроково присвоєно військове звання «капітан 1-го рангу». У квітні 1941 року закінчив командний факультет Військово-морської академії імені К. Є. Ворошилова (навчався з листопада 1936 по червень 1937 року, з травня 1940 по квітень 1941 року). З квітня по вересень 1941 року — командир 1-ї бригади підводних човнів Балтійського флоту, з вересня 1941 року — командир об'єднаної бригади підводних човнів Балтійського флоту, з вересня по жовтень 1941 року — у розпорядженні Військової ради Балтійського флоту.
З жовтня 1941 року по лютий 1943 року — в апараті військового аташе при посольстві СРСР у Великій Британії. Був спостерігачем на кораблях британського флоту, брав участь у бойових операціях з проведення конвоїв від портів Англії до північних портів СРСР.
З лютого 1943 до року по травень 1946 року — начальник Відділу зовнішніх відносин Наркомату ВМФ СРСР, З травня 1946 року по січень 1948 року — тимчасовий виконувач посаду заступника начальника Відділу зовнішніх відносин Збройних Сил. З січня 1948 року по лютий 1953 — начальник курсу Військово-морської академії імені К. Є. Ворошилова, з лютого по серпень 1953 року — начальник 2-го Балтійського Вищого Військово-Морського Училища (ВВМУ), з серпня 1953 року по березень 1955 — начальник Вищого військово-морського училища (ВМУ) механіків флоту. Постановою Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 31 травня 1954 капітану 1-го рангу Єгипко М. П. присвоєно військове звання «контр-адмірал».
З березня 1955 року по липень 1959 — начальник 1-го ВВМУ підводного плавання, з липня 1959 року по грудень 1966 — начальник ВВМУ підводного плавання імені Ленінського комсомолу. Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 лютого 1963 контр адміралу Єгипко М. П. присвоєно військове звання «віце-адмірал».
З грудня 1966 по січень 1967 року — у розпорядженні головкому ВМФ. З січня 1967 віце-адмірал М. П. Єгипко — в запасі Після відставки жив у місті-герої Ленінграді. Помер 6 липня 1985. Похований на Серафимівському кладовищі в Санкт-Петербурзі.
Пям'ять
7 травня 1975 на честь 30-річчя Перемоги у Другій Світовій війні, зусиллями вчителів Лідії Михайлівни Цвєткової та Антоніни Іванівни Каракової, а також інженер-капітаном 1 рангу Олександри Миколаївни Донченко, в школі № 269 (нині № 585) Кіровського району м. Санкт-Петербуга ухвалило рішення створити Зал Бойової Слави підводників Балтики. Щоб увічнити подвиг балтійських підводників під час війни 1941–1945 років. За роки існування музею вдалося зібрати безліч експонатів — їх у музеї налічується більше 2000, з яких близько 450 — справжні речі. Це — подарунки ветеранів, макети, зроблені руками дітей, фотографії та документи часів ВВВ. Сьогодні носить назву «Музей бойової слави підводників Балтики ім. М. П. Єгипко»
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу
- Три ордена Леніна (1935, 1939, 1950)
- Три ордена Червоного Прапора (1937, 1944, 1954)
- Три ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (1944, 1945, 1985)
- Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1944)
- Орден Червоної Зірки (1936)
- медалі СРСР
- Орден «Партизанська зірка» 2-го ступеня (Югославія, 1946)
- Орден Virtuti Militari 5-го класу (Польща, 1946)
- Іменна зброя двічі (1931, 1953)
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
Джерела
- Бундюков А. Т., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне. Одесса, 1982
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. М., 1987
- Золотые Звёзды тихоокеанцев. Владивосток, 1982
- Кузнецов И. И., Джога И. М. Первые Герои Советского Союза (1936–1939).-Иркутск:1983
- Лурье В. М. Адмиралы и генералы ВМФ СССР: 1946–1960. — М., 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Pavlovich Yegipko nar 27 zhovtnya 9 listopada 1903 19031109 Mikolayiv 6 lipnya 1985 Leningrad vice admiral Vijskovo Morskogo Flotu SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu Mikola Pavlovich YegipkoPrizvisko Don Severino de Moreno Narodzhennya27 zhovtnya 9 listopada 1903 1903 11 09 MikolayivSmert6 lipnya 1985 1985 07 06 81 rik Sankt PeterburgPohovannyadKrayina SRSRPrinalezhnist SRSRRid vijsk VMF SRSROsvitaVijskovo morska akademiya imeni M G KuznyecovaRoki sluzhbi1919 1920 1925 1967PartiyaKPRSZvannya Vice admiralVijni bitviGromadyanska vijna v Ispaniyi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodi Yegipko Mikola Pavlovich u VikishovishiBiografiyaMikola Pavlovich Yegipko narodivsya v misti Mikolayevi v sim yi robitnika Ukrayinec Pracyuvav slyusarem na Mikolayivskomu sudnobudivnomu zavodi Z 1925 roku sluzhiv u Vijskovo Morskomu Floti SRSR U 1931 roci zakinchiv Vishe vijskovo morske uchilishe a cherez rik komandni klasi pri navchalnomu zagoni pidvodnogo plavannya v misti Leningradi Buv pomichnikom komandira pidvodnogo chovna Sh 102 i komandirom pidvodnogo chovna Sh 117 na Tihookeanskomu floti U 1936 roci ekipazh Sh 117 perebilshiv normativi perebuvannya v mori v dva razi Za vidkrittya takih mozhlivostej i rezerviv chovniv seriyi Sh vsi chleni ekipazhu Mikoli Pavlovicha buli nagorodzheni ordenami Ce buv pershij vipadok v SRSR i Rosiyi koli ekipazh pidvodnogo chovna stav povnistyu ordenonosnim Brav uchast u gromadyanskij vijni v Ispaniyi 1936 1939 rokiv na respublikanskomu fronti buv vidomij pid im yam Don Severino de Moreno Yegipko buv komandirom PL S 6 na yakij viviz cinni uryadovi vantazhi z mista Santander v misto Hihon Ispaniya Potim buduchi komandirom ispanskoyi PL S 2 proviv yiyi cherez blokovanu protivnikom Gibraltarsku protoku z francuzkogo portu Sen Nazer do Kartaheni Ispaniya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1939 za muzhnist i geroyizm proyavleni pri vikonanni vijskovogo ta internacionalnogo obov yazku kapitanu 2 go rangu Yegipko Mikoli Pavlovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina Piznishe jomu bula vruchena medal Zolota Zirka 117 Z serpnya 1938 po gruden 1939 roku komandir 2 yi brigadi pidvodnih chovniv Chornomorskogo flotu z grudnya 1939 po traven 1940 roku komandir brigadi pidvodnih chovniv Baltijskogo flotu u skladi yakoyi brav uchast u radyansko finskij vijni Za vidminne znannya vijskovo morskoyi spravi velikij bojovij dosvid a takozh vminnya vikoristovuvati jogo v bojovij pidgotovci ta sluzhboviyi diyalnosti 26 kvitnya 1941 kapitanu 2 go rangu Yegipko M P bulo dostrokovo prisvoyeno vijskove zvannya kapitan 1 go rangu U kvitni 1941 roku zakinchiv komandnij fakultet Vijskovo morskoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova navchavsya z listopada 1936 po cherven 1937 roku z travnya 1940 po kviten 1941 roku Z kvitnya po veresen 1941 roku komandir 1 yi brigadi pidvodnih chovniv Baltijskogo flotu z veresnya 1941 roku komandir ob yednanoyi brigadi pidvodnih chovniv Baltijskogo flotu z veresnya po zhovten 1941 roku u rozporyadzhenni Vijskovoyi radi Baltijskogo flotu Z zhovtnya 1941 roku po lyutij 1943 roku v aparati vijskovogo atashe pri posolstvi SRSR u Velikij Britaniyi Buv sposterigachem na korablyah britanskogo flotu brav uchast u bojovih operaciyah z provedennya konvoyiv vid portiv Angliyi do pivnichnih portiv SRSR Z lyutogo 1943 do roku po traven 1946 roku nachalnik Viddilu zovnishnih vidnosin Narkomatu VMF SRSR Z travnya 1946 roku po sichen 1948 roku timchasovij vikonuvach posadu zastupnika nachalnika Viddilu zovnishnih vidnosin Zbrojnih Sil Z sichnya 1948 roku po lyutij 1953 nachalnik kursu Vijskovo morskoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova z lyutogo po serpen 1953 roku nachalnik 2 go Baltijskogo Vishogo Vijskovo Morskogo Uchilisha VVMU z serpnya 1953 roku po berezen 1955 nachalnik Vishogo vijskovo morskogo uchilisha VMU mehanikiv flotu Postanovoyu Radi Narodnih Komisariv Soyuzu RSR vid 31 travnya 1954 kapitanu 1 go rangu Yegipko M P prisvoyeno vijskove zvannya kontr admiral Z bereznya 1955 roku po lipen 1959 nachalnik 1 go VVMU pidvodnogo plavannya z lipnya 1959 roku po gruden 1966 nachalnik VVMU pidvodnogo plavannya imeni Leninskogo komsomolu Postanovoyu Radi Ministriv SRSR vid 22 lyutogo 1963 kontr admiralu Yegipko M P prisvoyeno vijskove zvannya vice admiral Z grudnya 1966 po sichen 1967 roku u rozporyadzhenni golovkomu VMF Z sichnya 1967 vice admiral M P Yegipko v zapasi Pislya vidstavki zhiv u misti geroyi Leningradi Pomer 6 lipnya 1985 Pohovanij na Serafimivskomu kladovishi v Sankt Peterburzi Pyam yat7 travnya 1975 na chest 30 richchya Peremogi u Drugij Svitovij vijni zusillyami vchiteliv Lidiyi Mihajlivni Cvyetkovoyi ta Antonini Ivanivni Karakovoyi a takozh inzhener kapitanom 1 rangu Oleksandri Mikolayivni Donchenko v shkoli 269 nini 585 Kirovskogo rajonu m Sankt Peterbuga uhvalilo rishennya stvoriti Zal Bojovoyi Slavi pidvodnikiv Baltiki Shob uvichniti podvig baltijskih pidvodnikiv pid chas vijni 1941 1945 rokiv Za roki isnuvannya muzeyu vdalosya zibrati bezlich eksponativ yih u muzeyi nalichuyetsya bilshe 2000 z yakih blizko 450 spravzhni rechi Ce podarunki veteraniv maketi zrobleni rukami ditej fotografiyi ta dokumenti chasiv VVV Sogodni nosit nazvu Muzej bojovoyi slavi pidvodnikiv Baltiki im M P Yegipko NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu Tri ordena Lenina 1935 1939 1950 Tri ordena Chervonogo Prapora 1937 1944 1954 Tri ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 1944 1945 1985 Orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 1944 Orden Chervonoyi Zirki 1936 medali SRSR Orden Partizanska zirka 2 go stupenya Yugoslaviya 1946 Orden Virtuti Militari 5 go klasu Polsha 1946 Imenna zbroya dvichi 1931 1953 Primitki Arhiv originalu za 20 lyutogo 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 DzherelaBundyukov A T Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Odessa 1982 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar T 1 M 1987 Zolotye Zvyozdy tihookeancev Vladivostok 1982 Kuznecov I I Dzhoga I M Pervye Geroi Sovetskogo Soyuza 1936 1939 Irkutsk 1983 Lure V M Admiraly i generaly VMF SSSR 1946 1960 M 2007