Літера Ѓ | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||
Кирилиця | ||||||
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
А̄ | Ӑ | Ӓ | ||||
Ә | Ӛ | |||||
Ӕ | Ғ | Ӷ | ||||
Ԃ | Ꚃ | Ԫ | ||||
Ӗ | Е̄ | Ӂ | Җ | |||
Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | ||
Ӡ | Ԇ | Ӣ | Ҋ | Ӥ | Қ | |
Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԛ | Ӆ | |
Ԯ | Ӎ | Ӊ | ||||
Ң | Ӈ | Ҥ | О̆ | |||
О̄ | Ӧ | Ө | Ӫ | Ҩ | ||
Ԥ | Ҧ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ | |
Ҭ | Ӯ | |||||
Ӱ | Ӳ | Ү | Ұ | |||
Ҳ | Һ | Ꚕ | ||||
Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | |
Ꚗ | Ҽ | Ҿ | Ӹ | |||
Ҍ | Ӭ | |||||
Я̄ | ||||||
Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | |
Ѿ | Ѣ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ | |
Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙥ | Ꙩ | ||
Ꙭ | (ꙮ) | (Ꚛ) | ||||
(Літери кирилиці) |
Ѓ, ѓ («ѓе», «ґє») — кирилична літера, шоста літера македонської абетки, яку використовують на позначення (дзвінкого твердопіднебінного проривного звука) (/ɟ/) або (дзвінкого ясенно-піднебінного африката) (/dʑ/). Слова з цим звуком часто зіставні із сербськими словами, де вжито ђ. Наприклад, македонське слово «народження» має такий вигляд як раѓање, а в сербській мові воно має вигляд рађање/rađanje.
Звуки /ɟ/ і /dʑ/, передавані цією літерою, сходять до праслов'янського сполучення *dj, що спочатку в рамках слов'янської йотації перейшло в пом'якшений *d', потім у дзвінкий твердопіднебінний проривний або дзвінкий ясенно-піднебінний африкат. В українській їм відповідає звук ([ʒ]) (літера ж), або дзвінкий африкат [d͡ʒ] (сполучення дж): мак. меѓа — укр. межа (діал. меджа), мак. саѓи — укр. сажа (діал. саджа), мак. раѓање — укр. народження; або звук [d] (літера д): мак. луѓе — укр. люди (арх. люде), мак. ѓакон (від грец. διάκονος) — укр. диякон, дяк, мак. спаѓање — укр. спад, падіння.
Цю літеру (як і деякі інші) було введено в македонську абетку 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»); альтернативою було використання сербської літери ђ, втім його було відхилено почасти з політичних міркувань, почасти через апелювання до принципової різниці між македонською та сербською вимовою.
Знак ѓ є видозміненою кириличною буквою г, яка походить від грецької гамми. В абетці ѓ займає місце не поряд із г, а після д, тобто там, де стоїть ђ у (сербській абетці).
У глаголиці існувала літера Ⰼ («гъерв»), чиє фонетичне значення могло бути близьким до македонської ѓ.
«Глухим відповідником» ѓ у македонській абетці є літера ќ.
Кодування
Кодування | Реєстр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод (монолітний) | Велика | 1027 | 0403 | 002003 | 00000100 00000011 |
Мала | 1107 | 0453 | 002123 | 00000100 01010011 | |
Юнікод | Велика | 68354817 | 0413 0301 | 00404601401 | 00000100 00010011 00000011 00000001 |
Мала | 70451969 | 0433 0301 | 00414601401 | 00000100 00110011 00000011 00000001 | |
(ISO 8859-5) | Велика | 163 | A3 | 243 | 10100011 |
Мала | 243 | F3 | 363 | 11110011 | |
KOI-8 | Велика | 178 | B2 | 262 | 10110010 |
Мала | 162 | A2 | 242 | 10100010 | |
Windows-1251 | Велика | 129 | 81 | 201 | 10000001 |
Мала | 131 | 83 | 203 | 10000011 |
У HTML велику літеру Ѓ можна записати як Ѓ або Ѓ, а малу ѓ — як ѓ або ѓ.
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет